У Національному музеї літератури України відбувся літературно-мистецький захід «Микола Мірошниченко. Той, хто відчиняє Браму тюркського світу», приурочений до 75-ліття від року народження видатного перекладача і дослідника тюркських літератур, поета, поета-паліндроміста, літературознавця Миколи Мірошниченка (1947-2009). Захід відбувся за підтримки міжнародної організації з розвитку культурних та бізнес-відносин «HUNAZ» (голова Назим Агамалієв) та за сприяння Національної спілки письменників України.
На початку заходу було відключено електроенергію, проте це не завадило гостям поринути в атмосферу таємничого тюркського світу, який відкривав для нас у високохудожніх перекладах Микола Мірошниченко.
«Микола Миколович був неймовірно обдарованою людиною, володів азербайджанською, турецькою, старотурецькою та кримськотатарською мовами, досліджував літературу тюркських народів. Українському читачеві він відкрив десятки тюркських авторів — незабутніх класиків та талановитих сучасників азербайджанської, турецької, кримськотатарської, узбецької, туркменської, татарської літератури. Не випадково одна зі збірок перекладів Мірошниченка називається «Брама Сходу». Він присвятив своє життя тому, щоби відкрити українському народу рідною мовою літературу тюркських народів — глибоку та таємничу, що зберігає давню традицію та культуру, має давні зв’язки з українським літературним процесом. Він був тим, хто відкривав не тільки Браму Сходу, але, скоріше, Браму тюркського світу для України, продовжуючи традицію Агатангела Кримського, Миколи Гулака, Олександра Навроцького та зробив колосальний внесок у розвиток українсько-тюркського літературного обміну та взаємопроникнення культур. Прикро говорити, та вперше захід пам’яті Миколи Мірошниченка ми проводимо без його дружини Лариси Григорівни, яка передчасно пішла у засвіти у квітні цього року. Вона ще у 2021 році передала мені деякі роботи Миколи Мірошниченка, які необхідно видати. І я робитиму все можливе для цього та рада буду допомозі у цій справі», — відзначила організаторка заходу, куратор українсько-тюркських проектів у сфері культури Марина Гончарук.
Була також зазначено, що багато для популяризації літературної та перекладацької спадщини Мірошниченка було зроблено за сприяння Надзвичайного та Повноважного посла, екс-генерального секретаря міжнародної організації тюркської культури TÜRKSOY (2008-2022), професора Дюсена Касеїнова. «Дюсен Курабаєвич доклав багато зусиль для розвитку українсько-тюркського культурного діалогу. І коли Дюсен Касеїнов перебував з візитом в Україні в лютому цього року (тоді відбувся грандіозний концерт, присвячений 100-річчю азербайджанського композитора Фікрета Амірова у Дніпрі та презентація арт-альбому «Nizami Ganjavi. Reading» у Києві та Дніпрі), було обговорено реалізацію низки проектів до 75-річчя Миколи Мірошниченка. Деякі з них уже відбулися. Зокрема, в журнал «TÜRKSOY», що видається в Анкарі та широко розповсюджується у тюркському світі, підготовлено розлогу статтю про життя та творчість Миколи Мірошниченка. І сьогоднішній захід також організовано завдяки сприянню Дюсена Курабаєвича, за що в Україні йому дуже вдячні…», — розповіла Марина Гончарук.
Заступник генерального директора Національного музею літератури України (НМЛУ) Раїса Сеннікова розповіла про співпрацю музею з Миколою Мірошниченком, який також проводив презентації та літературні вечори у НМЛУ. Заступник директора подякувала за передачу до фонду музею літератури, яка була видана з ініціативи та сприяння Дюсена Касеїнова та свідчить про плідний розвиток українсько-тюркського співробітництва. Серед таких — видана в Баку азербайджанською мовою монографія Агатангела Кримського «Нізамі та його сучасники». Про Кримського як видатного дослідника азербайджанської літератури писав і Микола Мірошниченко.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
«Останнього разу я бачив Миколу Миколовича саме тут, у цій залі. Він був дещо втомленим, але все ж говорив про свої плани, проєкти. За кілька місяців його не стало… Дуже важливо зараз видати його рукописи, переклади азербайджанської літератури, авторські вірші на тюркську тематику, реалізувати те, над чим він працював багато років, адже це має велике значення для українського літературного процесу та українсько-тюркської співпраці… Сьогодні я приніс із собою книгу «Добридень, Кур’єре Кривбасу!», де опубліковано листи до редакції літературного журналу «Кур’єр Кривбасу» у тому числі й Миколи Мірошниченка. У своїх листах він розповідає про ретельну роботу над перекладами азербайджанської, кримськотатарської літератури… Нам дуже важливо пам’ятати про Миколу як певного хранителя та транслятора Цінностей. Цінностей, якими мають керуватися ті, хто задіяний в українсько-тюркському літературному процесі», — наголосив відомий письменник, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, лауреат медалі Нізамі Гянджеві міжнародної організації тюркської культури TÜRKSOY Григорій Гусейнов, який розповів про дружбу з Миколою та плідну співпрацю з ним у сфері літератури.
Український письменник, вчений Рустем Жангожа розповів про Миколу Мірошниченка як майстра експериментальної та зорової поезії, який відроджував призабуті поетичні форми, переносив на український літературний ґрунт рідкісні форми східної поезії (рубаї, туюг, газель, пантун, мухтамілат, мурабба), експериментував з різними поетичними жанрами. За словами письменника, поезії Мірошниченка справді унікальні для української літератури.
Марина Гончарук також озвучила вітальне слово від голови Національної спілки письменників України Михайла Сидоржевського. У рамках заходу було оголошено про вручення грамот Національної спілки письменників України професору Дюсену Касеїнову та голові міжнародної організації з розвитку культурних та бізнес-відносин «HUNAZ» Назиму Агамалієву за сприяння в організації заходу.
В рамках мистецької частини заходу виступила артистка Національного академічного оркестру народних інструментів НАОНІ Марина Вишневська, яка віртуозно на бандурі виконала азербайджанські мелодії – «Ноктюрн» Фікрета Амірова та «Сари гялін». Студент Київського національного університету культури і мистецтв Давид Гогія виконав «Сари гялин» на гітарі. Також студент Центрального Державного Університету ім. В.Винниченка Еміль Мусаєв продекламував австорський вірш Мірошниченка «Велетенський саз» азербайджанською мовою (переклад видатного азербайджанського україніста Аббаса Абдулли), а студентка Київського національного університету культури і мистецтв Дар’я Пономаренко продекламувала авторський вірш Мірошниченка «Баку» із циклу поезій «Рукопис із Міста Вітрів», присвячених Азербайджану. В рамках заходу також була представлена виставка книг та рукописів Миколи Мірошниченка.
Серед гостей були консул Узбекистану в Україні Саїдаліхон Ісаханов, письменники, літератори, журналісти, студенти Київського національного університету культури та мистецтв та Київського університету культури.
Варто зазначити, що 15 лютого 2022 року в Києві відбулася прес-конференція за участю перекладачів, поетів, вдови Миколи Мірошниченка — Лариси Григорівни, представників Меджлісу кримськотатарського народу, культурних інституцій, в рамках якої 2022 рік був проголошений «Роком видатного українського поета, перекладача тюркських літератур Миколи Мірошниченка» у зв’язку з 75-літтям від року народження літератора. В рамках заходу було озвучено план роботи з реалізації проектів, спрямованих на популяризацію літературної та перекладацької спадщини видатного українця. Зокрема, йшлося про те, що на сьогоднішній день не видано книгу азербайджанських казок для дітей «У кожного своя зірка» Алі Самедова, яку Мірошниченко переклав українською мовою ще 30 років тому. Також не видано дві збірки авторських поезій Миколи Мірошниченка, в яких представлені, зокрема, і поезії тюркської тематики, а також паліндроми та візуальні вірші. Мірошниченко за життя зібрав цінну бібліотеку, екземпляри для якої були привезені з різних куточків світу. Більшою мірою вони стосувалися тюркських літератур. Також у цій бібліотеці є рукописи та статті самого Миколи Миколовича. Близькі поета висловили думку про важливість створення «Бібліотеки-музею Миколи Мірошниченка», де будуть представлені, зокрема, й предмети мистецтва, які збирав поет. Було заплановано проведення літературних вечорів, лекцій та конференцій, присвячених пам’яті Миколи Мірошниченка. Тому сподіваємося, що популяризація літературної спадщини видатного поета буде продовжуватися.
Дарина Садова
Фото Іллі Шилько