“Українська літературна газета”, ч. 21 (339), 28 жовтня 2022
Яблука пахнуть синовим садом
Я – як ніколи! – яблукам рада!
Яблука пахнуть синовим садом.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Раптом заїхав, раптом – привіз,
І поспішив – чи в казарму, чи в ліс.
(Ну а можливо – у степ чи заплави,
Ротний не скаже, які будуть справи…)
Син і не вдома, і не зі мною,
Дні його й ночі пахнуть війною.
Пахнуть залізом, пахнуть безсонням,
Зброєю пахне прощальна долоня.
Ні, тільки чаю, я ж не надовго.
Про головне – й не сказали нічого.
Про головне – тільки Богу в молитвах.
«Дай перемог нашим воїнам в битвах.
І щоб живими сини України
Всі повернулись!!! І мій… мій єдиний…
Щоб «Третій Рим» впав як ідол проклятий,
Й справді – Четвертому щоб не бувати!
Від України на Схід щоб лежали
Мирні, у Божих законах держави.
Господи, викрий неправду і зраду…
Ще і для себе прохаю розраду.
В осінь наступну щоб так була рада –
Яблука пахнуть синовим садом!
Щоб Україна не пахла війною,
Владно тримала готовою зброю.
Ми в Благодаті і в Божім Законі –
Небо самі берегли в обороні!!!
Хай Україна – Свят-Київська Русь –
Духом здолає Московський улус!
Хай уже зараз, в огненних боях,
Правду святу укріпляє в серцях!
Нам, в покаянні, пошли нагороду:
Діток нових – на продовження роду…»
… Я – як ніколи! – яблукам рада!
Яблука пахнуть синовим садом.
1-2.10.2022
Армія-Мова-Віра
(Ідея української нації)
Проти москальського здирства
Сила гуртується так:
Армія, Мова і Віра –
Трійці Священної знак.
Стверджує цим Україна
Звичай, права` і кордон:
Слово, Козацтво і Віра –
Волі наш давній закон.
Божа Любов усесильна
Світлом єднає народ:
Армія, Мова і Віра –
Неба земного оплот.
Хай москалів загребущих
Всяких часів і племен
Палить вогонь в Трійці Сущий
Наших сердець і знамен!!!
Мудра ідея над-мирна,
Нації зброя і щит:
Армія, Мова і Віра –
Так зберігається світ.
10.09.2022
Дума про гетьмана Залужного
– А ви кто, бандєравци?
– Ні, москалику, ми страшніші.
Ми залужнівці.
(Народна творчість 2022 р.)
Ой за лугом, лугом,
Оре козак плугом
Та й склав свою зброю
Яром під горою.
Коник не підбився,
Козак не стомився.
Бачить: шлях куріє,
Військо майоріє.
Йде народ оружний,
А веде – Залужний.
Бо Москва напала,
Край наш сплюндрувала.
Кличуть сурми й знамено`!
Сама, жоно, сій зерно,
А ти, сину, доглядай,
Хиже птаство проганяй.
Зброю в руки козак взяв,
З товариством в лаву став.
Ой за лугом, лугом,
Танки їдуть цугом,
«Хаймерси», ще й дрони,
В наступ – з оборони.
В БееМПе – солдати,
Стяг сонце-блаватний!
Просять в неба долю,
Україні – волю,
Божу допомогу,
В брані – перемогу:
В бій готові мужні
Воїни залужні.
Розлилися води
На чотири броди.
Ще й Ірпінь розлився,
Щоб ворог спинився.
Вліз москаль з війною –
Смерть несе з собою.
В час брехні і зради
Палять світ снаряди.
Бог все бачить, знає,
Всі путі вертає.
З кривавої хмари –
Полум’я покари.
Козацькому роду
Нема переводу.
Силу Бог дарує
Вірному народу.
Скільки правди й волі –
Стільки щастя й долі.
Захистити друга –
Добрих душ потуга.
Йдуть у бій солдати-
Ворога долати.
Ой за лугом, лугом,
Друг прощався з другом…
За лугами – жито,
А в лугах – калина,
Москалів розбити
Встала Україна.
Більш нема нікого
На широкім світі,
Хто московське іго
Може розтрощити.
Правди сонцем дружні
Воїни залужні,
Божим Духом дужий
Гетьман наш Залужний!!!
За лугами – ниви,
А в лугах – калина.
Кличе свого сина
Мати Україна.
Йде народ оружний –
А веде Залужний.
21-24. 09.2022
За Правду і Волю
(Слово в часи війни )
- Є в Біблії: «Свій меч не зупиняй!» –
Так Бог вертав у Заповітний Край
Народ, який він визволив з Єгипту,
Щоб кровожерних ідолів розбити
І винищити ідолян украй.
- Русь-Україно, не спиняй меча,
Твій меч – вогненний,
кулі і снаряди,
Щоб ідолян Московії здолати,
Бо так Господь карати їх почав.
- Імперії гординя й суєта:
«На зло сосєду» зводив цар міста,
Насильство й лож з’єднали
тих в Союзі,
Хто – Божі вороги, а всім –
лже-друзі.
Вклонилась їм наївна простота…
- Божкам земним – всі жертви
й похвали,
Кров-честь людську
стоптали москалі,
А з тим – Любов,
Завіт в Христовій вірі.
Лиш дехто з них зреклися
всіх кумирів
І Правду Божу в серці зберегли.
- І для озимини, і ярини,
Як добре жито –
З Неба глибини
Творець нам сіє
Слово в час війни,
В нім суть ясна
Й незмінна з давнини:
- «Всім Божим дітям відкриваю світ,
Чудесну поміч подаю в бою –
- За Правду й Волю Праведну мою,
Вони хранять Любові Заповіт.
У Правді – Воля, в Правді –
Божа Суть,
Правдиву Волю – Істиною звуть.
І роблять люди вибір день при дні:
Хто в Істині зростає, хто в брехні.
- Хто правду й Волю зраджує в собі,
Не зве Отця щоденно в боротьбі, –
Відходить той від України пріч –
В «московських беззаконь»
холодну ніч,
Північне сяйво там не гріє віч.
- Хай покоління козаків нове
Без кровожерних ідолів живе
У Правді й Волі, в праці навзаєм.
О воїне! Свій меч не зупиняй!
Від нелюдів очисти рідний край.
- Після війни розгромної грози
Сонце-Небесний прапор водрузи –
Любові знак, що діє у серцях,
Начало вічне – у земних кінцях!..»
29-30. 09.2022
Прапор України
16-річному Степану Чубенку
(11.11.1997, Краматорськ – 27.07.2014, Донецьк), якого вбили бойовики батальйону «Керч» за те, що захищав прапор України
В нас тріпочуть у руці
Жовто-сині прапорці!!!
Діти Світла – барви ці,
Сонця й неба промінці.
Сонце й небо угорі –
України прапори.
Прапор України –
Барви жовті й сині.
Сонце й небо – для Землі
Дар життя в росі й теплі,
Бережуть нас від пітьми,
Від космічної зими.
Жовте й синє – це живі
Перші барви світові,
Разом світло і вода
У труді й земних плодах.
Сонця й неба промінці –
Жовто-сині прапорці.
Берегти їх нам дано –
Сили й правди знамено.
В Сонця й Неба є вінець –
Райдугу дає Творець:
Кличе світ хранити МИР
З Небесами і з людьми.
В нас тріпочуть у руці
Жовто-сині прапорці!!!
Діти Світла – барви ці,
Сонця й неба промінці.
11-12.11.2021
Хрест над Святою Софією
З тисячолітнього собору
Був хрест упав, та звівся знов.
Воздвиг народ в воєнну пору
До Бога Істинну Любов.
Так, хоч зайшла в Святу Софію
Пів голорука пів пітьма,
Та християни здавна сміють
Духовний відвести обман.
Страшна молитва фарисея –
Гордині згубна темнота!
Знялась у свято над землею
Непокаянна, не свята.
Ані провин, ані спокути
Пред Тим, Хто смертю смерть здолав…
Молитву митаря – почути
Чекає Бог в людських ділах.
Тож Україні на підмогу
Як митарі молімось Богу:
«Помилуй грішних, хто осліп…»
А вже за тим: «…Дай Перемогу!»
Насущну нашу Перемогу
Смиренно просимо, як хліб.
Така молитва – з Небом згода! –
Як хрест соборний над народом.
… З тисячолітнього собору
Був хрест упав, та звівся знов.
Воздвиг народ в воєнну пору
До Бога Істинну Любов.
27.04.2022
Христос в терновому уборі
Із терну нап’яли` убір,
Мов на тіару царську схожий…
В сторожі римських вояків
Знущання, насміхи терпів
Ісус Христос – Син Божий.
До крові голову сколов
Отой з колючок чорний каптур.
«На смерть!» – волає натовп знов…
За що ж карати?! За Любов,
За Божу справу й правду?!!
Накинули багряний плащ,
Бичами шматували спину.
Стихає Вероніки плач…
Страшний Твій Хрест! Помилуй нас,
Воскреслий Божий Сину!
Не обминуть і муки, й смерть
В земнім житті людей нікого.
В нас вибір є: отрута – й мед:
Земну долати круговерть
Чи нам самим, чи з Богом.
Душі страждання – вірних труд
В безумні ці віки останні.
Хоча важкий Любові путь,
Прилюдно вже не розіпнуть
Кати псевдогуманні.
І звірі в цирку не порвуть,
І страт за віру мов не видно…
Та чинять знов неправий суд –
І з терну тим убі`р несуть,
Хто йде на Боже Світло.
1-20.08.2021
Зелене дерево
«…нічого, крім листя самого,
на нім не знайшов. І до нього Він каже:
«Хай плоду із тебе не буде повіки!»
І… дерево зараз усохло».
(Євангеліє Мт. 21:19)
Немов смоковниця безплідна,
Що листям зваблює рясним,
Ну а плодів нема під ним, –
Така душа, на вчинки бідна.
Привів Христос до смокви учнів,
Звичайно, знаючи про те,
Що тільки листя тут росте, –
Дав приклад на віки прийдучі.
По Слову – миттю всохли віти.
Є і в природи Заповіт:
Повинна смоква дати плід,
Не просто – листям зеленіти.
Не станьте деревом лукавим,
Що листям зваблює рясним,
Ну а плодів нема під ним…
Плоди людей – живлющі справи.
Дерева всохнуть, що негожі,
Бог сповнить правди молитви`,
Одержите по вірі ви –
Не сумнівайтесь, діти Божі!
18-19.05.2022
Райдуга над Києвом
Цвіте веселка в Небесах –
Так Бог до Себе кличе Сам.
Які захочеш – угорі
Любимі барви обери.
А при потребі – заміни:
Не змінять злагоди вони.
Щоб з ними бути, відійти
Потрібно нам від Темноти.
А чорний колір – це не Тьма,
Бо тьма – це те, чого НЕМА.
Для райдуги – Пітьма як тло.
Лиш Бог – Пітьми долає зло
І над межею небуття
Розсіює світи Життя.
Адама доньки і сини
Знов плід беруть від сатани:
Пізнання Тьми – «добра-і-зла»,
Що крушить душі і тіла.
А зло – як дьоготь на меду,
Хоч ложку в діжку покладуть,
Вже не годиться нам в їду,
Смак-запах меду пропадуть.
…Відкиньмо «зла-добра» знання!
Верни нас, Боже, з вигнання`!
Тьми непосильні тягарі
З людського духу забери
І Дерево Життя відкрий.
З’єднай з веселкою вгорі
Душ наших світлі кольори!
Ось райдуга у Небесах –
Творець до Себе кличе Сам…
30-1.09.2022
Сяйво Правди
Вікторії Спартц і всім істинним захисникам України
Той, хто «не втік», – в ділах не кається,
Продовжує служить Пітьмі:
І ВПК не відновляється,
Й не живемо` по Правді ми…
І ті, що з ним, також не каються:
По крові й далі йдуть гуртом.
Вогонь, руїни – не спиняються
У зраді Правди пред Христом.
В Украйні й не в Украйні сущії,
Живі і зараз, і колись –
Спиняймо помилки` допущені!..
Хай палить Сяйво Правди скрізь
Всіх беззаконь смертельний слиз!!!
Хай стане українська нація,
Мов тіло – в єдності нове,
Де кожен орган – врозумляється,
В пошані інших – зберігається,
Найменший теж для всіх живе.
А той «невтіклий» молодець –
Мов лакмусовий папірець:
Хто з ним на колір збігся – так же
Народну долю легковажить.
Мов гарбузова голова,
Хеллоіна чужі дива:
Погралися – пора вже й зняти,
Щоб з нею й нам не загнивати.
Без гарбузових лжеголів,
Без лакмусових папірців,
Як вийде з покаянних вод,
З вогню воскресне наш народ!
Йде з Неба світлих душ посів
У Сяйві Правди Божих Слів.
2.08.2022
Київ – Другий Єрусалим
Максимович Михайло, перший ректор Київського університету (поч. ХІХ ст.), поширив означення: Київ – Руський Єрусалим.
Благословен апостолом святим
Духовний Київ – наш Єрусалим.
Нам кропить Бог-Любов серця живі
Сльозами – як росою по траві!..
Апостола Андрія Добра Вість,
Пророків Божих правда незборима,
Христа Ісуса проповідь незрима
В цей град заклали знак Єрусалима –
Не вправі Київ бути при Москві.
Від Чорного до Білого морів
Так, як Андрій, і Київ – Первозванний!
Імперський дух несли з Кремля тирани,
Москва ж себе назвала – Третій Рим.
Топтала путь народам навкруги
У підступи, насильство, воєн сквири;
Сльозам дітей мать-мачуха не вірить,
Їй і чужі, і рідні – вороги.
Кирилиці пресвітлі письмена
І хрещення Владимира святого,
Москва, узявши з Києва, – підлогом
В «дар» Церкву-Матір відняла від нас…
Сліпу довіру змиймо каяттям,
Щоб Україну воскресить державно.
До Патріархів Східних Православних
Звертаймось, мов заблукане дитя.
Трудімось над небесним і земним
Так, як Русі Святої всі благії.
Кобзар – це другий наш Ієремія,
Бо Київ – Другий наш Єрусалим.
Очищує вогнем добу нову
Христа Ісуса правда незборима.
Наш Київ знак прийняв Єрусалима –
Не вправі йти під Третій Рим – Москву.
Благословен апостолом святим
Духовний Київ – наш Єрусалим.
Нам кропить Бог-Любов серця живі
Сльозами – як росою по траві!..
20-24.09.2021
Московія: вторгнення-2022
Не називаю їх «Росія» –
Вкраїни вкраденим ім’ям!
Москва, Московія – безсила
В майбутнє шлях закрити нам.
Русь-Україна прагла здавна
До Бога вірою в ділах,
І справедливість в ній зростала:
Є «Руська Правда» Ярослава
В козацьких вольностях-правах.
За волю й землю вкотре й нині
Тепер з Москвою йде війна.
Достойно – «Слава Україні!»,
Що Богу молиться вона.
За легковажність, за байдужість,
Революційний сатанізм
Покаялись мільйонів душі,
Хто Божі Заповіді зрушив
У більшовицький комунізм.
ЗнеслИ всі пам’ятки сатрапам,
Історії розкрили кров…
Вступила в Україну правда –
В Законі Божому Любов.
Гулаги і Голодомори –
Зачаті в царських Соловках.
Зреклись ми вас, Кремлівські зорі!
В нас ТрИзуб Трійці на руках!!!
Хто ж Маркса-Леніна омани
На люд простий кладе і клав,
Хай сам бере на шию камінь!
…Так про спокусників сказав
І заповів Христос-Месія:
Хто «цих малих» манити смів,
Обманці – з жорнами на шиї
Хай в море кинуться самі… (Мр. 9;42)
Стоптав Новий Завіт, Украйну
Вогнем здушив – кремлівський спрут.
Старий Завіт війни нагрянув:
«За око – око, зуб – за зуб»…
До брані кличем душі братні!
Брехню, що нею звів Донбас
Серця на Божу правду здатні,
Вогнем і кров’ю змити час.
Бороти дух Кремля – насилля –
Нас Божий Промисел з’єднав.
В Ім’я Творця, в Любові сильна
Встає народна Україна –
Це з Божим ворогом війна.
Знамена в нас такі красиві –
Із жовтим сонцем – далі сині
Ведуть у Світло Вічне нас.
Ми відрікаємось гордині,
Це гідно – «Слава Україні!»,
Йде в Божій Істині вона.
26-27.02.2022. Київ, 3-4-й дні оборони
Для Воскресіння
«Страждання зазнаєте у світі,
Але будьте відважні: Я світ переміг!»
Ів. 16:33
Сила Життя така:
Щоби там не було,
Треба спочатку в думках
Перемагати зло.
…Місто дрімало в пітьмі,
А головне – збулось:
«Я світ переміг!» –
Ствердив друзям Христос.
Сам їм ноги омив,
І причастив, і сказав:
«Я світ переміг!» –
Вивів крізь ніч у сад…
Скоро остання мить
Вже на Хресті промайне,
Учні згадають самі:
«Я світ переміг!»,
«Кличте на поміч Мене…».
Милість просив катам…
Мати припала до ніг,
Лиш Іоан не знеміг,
Шепче біля Хреста:
«Я цей світ переміг..!
Це можливо лиш так…».
З вірою ревно трудись,
Змішуй терпіння хліби.
Дні перемог почались.
Скільки звитяг в цій добі!
Ось Україна в огні,
Вставши супроти зла,
Каже в смертельній борні:
«Я… перемогла!».
Скільки відкрилося враз
Труд-вогнеборних доріг…
Стверджує в душах Час:
«Я цей світ переміг!».
Бог воскрешає добро,
Істину – із хули,
Серце пітьмі не здалось,
Значить – перемогли.
Чашу підняв каяття,
В ній – вино-кров для всіх,
Для Воскресіння в життя –
Бог світ переміг.
Чується в небі грім,
Губить завісу храм.
«Син – цей світ переміг!» –
Всесвіт нагадує нам.
Будьте відважні й тепер –
Йде по світу луна.
В пекло зійде Люцифер –
Світу Князь – сатана.
Знищено гради дотла –
Скільки смертей страшних.
Хто не прийняв москво-Zла –
Вже його переміг!!!
Страчене встане добро,
Істина – з твані хули.
Серце Творця прийняло –
Отже, перемогли!
Ні, не «…ловив – не спіймав»,
В праці і битвах своїх
Впевненість Бог нам дав:
«Я світ переміг!»
Божі Слова – як зерно,
Може їх вкрити сніг,
Та проросте все одно:
«Я світ переміг!»
І відступає імла,
Ранок стає на поріг,
З нами іде проти зла,
Хто світ переміг.
Буде розквітлий сад,
Мирний дитячий сміх, –
Їм побудуй оград:
«Я світ переміг».
Хто сатани не прийняв,
Душу в спокусах беріг,
Богом радіють щодня:
«Я світ переміг!»
Сила Життя така:
Щоби там не було,
Треба спочатку в думках
Перемагати зло.
30.03. 2022
Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.
Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/