Третього серпня був день пам’яті незабутньої Ірини Жиленко.
/28. 04. 1941 – 3. 08.2013 /
Про це нагадала на своїй сторінці у фейсбуці Валентина Каменчук.
Згадаймо зі світлістю і ніжністю цю дивовижну, сонячну жінку…
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Ірина ЖИЛЕНКО
* * *
Був вечір. Мир був. Золота гроза.
І синя зірка на найвищій ноті.
І хтось, минаючи мене, сказав:
“Ця жінка – молода, як протяг!”
А інший: “Час тобі зійти з небес
І вдарившись об землю, зрозуміти:
життя, дитя, не Ярмарок Чудес.
Життя – страждання, труд і битва”.
Все знаю – вічний бій!
Все знаю – хрест…
Але, але…
і Ярмарок Чудес.
Той день згорнувся золотим кільцем
круг мене і погас.
А я світліла,
і ліхтарі стояли на колінах
перед моїм засвіченим лицем.