12 серпня о 16:30 у Кракові, в стінах NIĆ. Kawiarnio-księgarnia (ul. Sławkowska 28), відбудеться презентація книги «Поезія без укриття» за участі авторок Ірени Яніцької та Юлії Бережко-Камінської.
Під час зустрічі всі охочі з перших вуст зможуть дізнатися, як з’явилася книга, яка є свідком війни та почути поезію, написану серед сирен і вибухів.
Ірена Яніцька та Юлія Бережко-Камінська читатимуть свої тексти і авторів з антології, розкажуть про свій пережитий березень та силу жити нині, і спільно шукатимуть відповідь на питання як тексти стали не лише часиною життя, а й живими уривками з історії народу.
Антологія «Поезія без укриття» – це художня фіксація вражень першого місяця повномасштабної війни, погляд на війну зсередини і ззовні. Рядки, що зароджувалися під гул сирен в укриттях, в евакуаційних потягах, потемки і в невідомості, але з вірою в перемогу над окупантом. Тут зібрані тексти тих, хто бореться за перемогу і на передовій, і у слові.
Авторка ідеї та упорядниця книги – поетеса й літературознавиця, голова Кіровоградської обласної організації НСПУ Надія Гармазій.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Координаторка і дизайнерка видання – письменниця, літменеджерка Ірена Яніцька.
Видавничий партнер проєкту – видавництво «Disсursus».
До антології ввійшли вірші 70 українських поетів. У книзі представлені твори поетів із Бучі, Ірпеня, Борисполя, Білої церкви, Києва, Чернігова, Сум, Харкова, Полтави, Черкас, Хмельницького, Рівного, Луцька, Львова, Ужгорода, Івано-Франківська, Тернополя, Чернівців, Вінниці, Кропивницького, Дніпра, Миколаєва, Херсона, Червонограда, Лубен, Олександрії та багатьох інших міст.
25 % з кожного проданого примірника перераховуються для ЗСУ.
Замовити книгу можна вже зараз, написавши на пошту
bez.ukryttya@gmail.com або на сайті видавництва https://discursus.com.ua/books/poeziia-bez-ukryttia
Надія Гармазій:
«У час, коли ти живеш між укриттями і ракетами, важливо робити все задля спільної перемоги. Тому «Поезія без укриття» – це проєкт, у якому таких різних і таких чудових поетів об’єднала насправді не війна, а любов до рідної землі й бажання перемогти. Задум створити цю антологію виник у місті, що в центрі України. І це не випадково, бо з початком повномасштабної війни Кропивницький став прихистком для всіх, хто вимушено покинув свій дім, став тим серцем, що б’ється між сходом і заходом. Перші добірки із майбутньої антології публікувалися на сайті «Української літературної газети», що суттєво сприяло появі охочих долучитися і підтримати цей задум. Тому й проєкт із локального миттєво став всеукраїнським, згуртувавши однодумців.
Вірші, які писались у перший місяць війни, особливі. Можливо, комусь із висоти сьогоднішнього дня здаватиметься, що в цих рядках трохи замало поезії, однак у них закарбоване життя на межі. А коли ти на межі – ти чесний із собою, а отже і вірші твої – це найчесніша поезія».
Ірена Яніцька:
«Життя, коли лютий триває у червні і це не є якоюсь художньою метафорою чи прийомом, а реальністю, розкриває людину з новою прихованою силою. Ці перші, написані у лютому, слова говорять до свого читача, вони без перебільшення переносять у ті місця, в яких застаємо автора, в яких застаємо тисячі українців, які ховаються в укриттях, які чують свист ракет, бачимо, як усе місто зникає у криках сирен, які стримують навіть світло. Тексти авторів, різних за віком, місцем проживання чи тимчасового перебування, зібрали той шар емоцій та переживань, який допоможе крізь роки наблизитись до нашої дійсності, прожити простими словами рим складність буття людини, почути голоси та відчути страх очевидців, але разом із ним – віру».