Під час заходу, організованого у межах проєкту «Пункт 7» (офіційна назва «Сприяння соціальній згуртованості в Україні») у партнерстві Восток SOS та Центр Громадянських Свобод за підтримки Американської асоціації юристів Ініціативи верховенства права в Україні (ABA ROLI Ukraine), йшлося про різноманітні аспекти документування руйнування культових споруд під час другого етапу російсько-української війни.
Головний акцент дискусії – руйнування культових споруд є порушенням Міжнародного гуманітарного права, документування таких злочинів необхідне для притягнення до відповідальності винних у воєнних злочинах як українським правосуддям, так і в рамках міжнародних механізмів.
«Невибіркові обстріли, які не мають чітко визначеної воєнної мети, є порушенням законів і звичаїв війни. Крім того, згідно з Міжнародним гуманітарним правом, деякі типи об’єктів громадянської інфраструктури мають особливий захищений статус. До них належать медичні установи; заклади освіти; історичні пам’ятки та інші культурні об’єкти; а також культові споруди», – наголосив експерт Центру Громадянських Свобод В’ячеслав Ліхачов.
Українські громадські організації та державні органи докладають значних зусиль для документування випадків пошкоджень та руйнувань культових споруд у ході повномасштабної російської агресії. Ця робота ускладнена через обмежений доступ до районів інтенсивних бойових дій і повною відсутністю доступу до окупованої території (а часто також – як відсутністю технічної можливості зв’язку з людьми на місцях, так і небезпечністю для них передачі профільним організаціям такої інформації та самих подібних контактів). Крім того, на відміну від освітньої або медичної інфраструктури, релігійні об’єкти не об’єднані в єдину організацію (тим більше, державну), яка могла б збирати інформацію централізовано за налагодженими раніше каналами.
Саме відсутність такої централізованої системи обліку призводить до достатньо помітної різниці в інформації щодо руйнування культових споруд.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Так, за даними Інституту релігійної свободи, щонайменше 240 релігійних споруд постраждали від російського вторгнення в Україну.
220 кейсів були задокументовані в межах проєкту «Релігія в огні» Майстерні академічного релігієзнавства, що реалізується спільно з Конгресом національних громад України.
За даними Державної служби України з етнополітики та свободи совісті, загарбники завдали руйнувань щонайменше 183 релігійним спорудам в Україні.
Коаліцією неурядових організацій «Трибунал для Путіна» були задокументовані 129 випадків. Згідно з останню доповіддю Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, під час повномасштабної російської агресії постраждало 74 культових будівель.
Різниця в кількісних даних пояснюється недостатньою координацією та обміном інформацій між ініціативами, а також різними методологічними підходами. Деякі ініціативи фіксують випадок лише після безпосереднього огляду об’єкта, що постраждав; інші вважають за можливе задокументувати факт на основі фото- та відеозйомки, а також свідчень очевидців або навіть повідомлень ЗМІ та соцмереж. Крім того, є об’єктивні складнощі у процесі документування.
Експерти говорили також і про зовнішньополітичний вимір проблеми. На зовнішньополітичній арені Москва доклала також чимало пропагандистських зусиль для звинувачень Києва у порушенні прав національних та релігійних меншин. У цьому контексті є важливим звернути увагу на численні факти обстрілів будівель мечетей, синагог та культових об’єктів інших релігійних груп (зокрема, масові руйнування церков так званої Української православної церкви Московського патріархату). У низці регіонів постраждали або були повністю зруйновані 100% синагог. Пошкоджена була єдина караїмська кенаса на території “материкової” України — культова споруда малої етноконфесійної групи, що в релігійному плані є відгалуженням юдаїзму. Караїми в Україні визнані корінним народом, що, згідно з нормами міжнародного права та вимогами ООН, передбачає особливо дбайливе ставлення до їхньої культурної та історичної спадщини», – розповів В’ячеслав Ліхачов.
Пресслужба Центру Громадянських Свобод