Сьогодні вперше провела незвичайну презентацію в Запорізькій обласній науковій бібліотеці. Вперше без авторів, бо книжки видані під псевдо, оскільки на сьогодні вони перебувають у небезпеці. Але, за висловом одного з авторів, “Словом і римою ворожу навалу стримую…”, бо у поета єдина і найсильніша зброя – слово, наше українське слово, якого так бояться орки, як і нашої історії. Тому книжки були видані зараз, бо вони потрібні саме сьогодні.
Збірка віршів Цвіт АВІАБАЗ “Словом і римою….” була написана авторкою під обстрілами, які вона разом з уже немолодими батьками переживала в підвалі. Ці вірші написані від глибокого душевного болю, від невимовної трагедії, яку переживає наша Україна, від жагучої ненависті до окупантів. Вся збірка ніби оголена душа авторки, тому така емоційна, енергетична і в той же час життєствердна, бо не зважаючи ні на що, вона вірить у нашу Перемогу і своїм словом наближає і пришвидшує її. Вона говорить: “рию словом окопи, захищаю, як вмію, свій залюблений край”.
P.S. На щастя, уже зараз наша поетеса в безпеці і можемо назвати її ім’я: це поетеса з Гуляйполя ВІТА ЗАБАВА. Після Перемоги видамо її збірку під справжнім іменем.
Друга презентована збірка – ” А Й НАДІЯ – ВІД СЛОВА «ДІЯ…» Рогозяного Діда. Він звертається до читача такими словами:
Де і як би не бив, не ламав мене світ,
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
ще йому не піддався й не здався ніколи.
Я уперто існую – Рогозяний Дід,
непоборно живучий, як небо і поле.
Голосний запорожець, старий кошовий,
вбитий-клятий колись-то лихою добою,
воскресаю щоразу в час лютий новий,
і стаю з молодими братами до бою.
Так, бувало, що криця спиняла мій лет…
І стомився я вже од воєнного труду…
Але фат-характерник і лірник-поет,
поки треба, співати й боротися буду.
Я кажу вам: не біймось нікого й нічого.
З нами Бог, тому наша гряде Перемога.
Це збірка серйозної філософської лірики про рашистську навалу, про національні й особисті трагедії, втрати друзів і прозріння, зради і пошук істини. Вона теж пронизана вірою у нашу ПЕРЕМОГУ:
Лише визнайте Слово, як мову свою,
і не зрадьте вітцівської пісні!
Те й нічого, що заспіви – пізні.
Головне, щоб співалось в бою!
…Головне – не цуратись весни тривог –
не із ворогом, з нами, кажу вам, Бог!
У презентації взяли участь письменники, зокрема Лорина Філоненко, яка здіснила комп’ютерну верстку та редагування обох збірок, за що ми їй безмежно вдячні, художник-дизайнер Лариса Клімова – автор обкладинки; працівники Запорізької обласної бібліотеки на чолі з директоркою Ольгою Волковою, волонтерка – керівник Волонтерського центру “Солдатський привал” Галина Гончаренко, журналісти.
Особливого емоційного забарвлення цьому заходу додав співак і композитор Анатолій Сердюк, який виконав свої пісні, які сьогодні є надзвичайно актуальними: “Боронимо рідний край!, на прохання учасників – пісні з його відомого альбому пісень “Гуляє Гуляйполе!”, які тепер сприймаються зовсім по-іншому.
Завітали на презентацію і родичі поетеси Віти Забави з Гуляйполя, які зараз перебувають тут, як тимчасово переміщені особи.
До речі, це вже четверта і п’ята книги запорізьких поетів, написані за час війни і про війну. Можна сказати, що це вже серія книг. Їм передували колективна збірка “Виковуємось у народ!”, зб. віршів Наталі Ігнатьєвої “Твій оберіг”, зб. гумору і сатири Пилипа Юрика”Чхаю на ПУПУ!”.
Всі вони видані за власні кошти і будуть передані для наших захисників на фронт, у тероборону, до військових шпиталів, з ними ознайомитися можна в бібліотеках міста. Книги були передані волонтерам, які і передадуть їх нашим хлопцям.
Якби знайшлися спонсори для цих книг, ми могли б повторити тираж, бо, як виявилося, вони затребувані.
Запорізькі поети домовились після Перемоги видати альманах запорізької поезії про війну.
На самому початку заходу полунали сигнали повітряної тривоги, довелося спуститися в укриття і продовжити там. Вдячні бібліотеці за надану можливість.
Інтер’єр приміщення видно на фото Бориса Дворного.
Голова Запорізької обласної організації НСПУ
Ольга Стадніченко