Олесь Лупій. «Живе Україна»

НЕСКОРЕНИЙ НАРОД

 

Українці, знов над нами

Чорна зграя-хижаків.

Станьмо грізними рядами

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал

Проти лютих ворогів.

Будьмо пильними, при зброї

Дні і ночі, кожну мить.

Світ побачить: тут герої,

Ворогам їх не скорить.

Хоч багато з нас поляже

У жорстокій боротьбі,

Але світові покажем,

Що не скоримось орді.

Станьмо так, щоб друг із другом,

Друг, як брат, друг, як оплот.

Світ побачить: ми – потуга,

Ми – нескорений народ»

Станьмо так, як запорожці,

Як повстанські вояки

І про гордих переможців

Пам’ятатимуть віки.

 

XXX

 

Українці, нас мільйони,

Станьмо дружно у колони,

Світ відкрився і настав наш час.

Станьмо в Києві на горах,

Над Дніпром, над Чорним морем,

І ніхто не роз’єднає нас.

 

Наші стяги жовто-сині

Бережімо, як святині,

Бо вони із глибини віків,

На герби прадавні княжі

Хай ніхто чужий не важить ~

То клейноди наших прабатьків.

 

Хочуть знов нас обманути,

До старого повернути,

Як німу отару, у полон.

Нам дісталась добра рада:

В своїй хаті своя правда,

Рідна мова, пісня, свій закон.

 

XXX

 

Якщо Україна тобі дорога,

Не кинеш саму в небезпеці

І не поступишся злим ворогам

У смертельному герці.

 

Ти вже не злякаєшся, не відійдеш

На крутім перехресті,

У ворога землю свою відіб’єш,

Станеш лицарем честі.

 

Не варте нічого нікчемне буття,

Нудне  існування, забава,

Бо є щось дорожче ніж власне життя –

Українська держава.

І ти захисник її, ти і творець,

Долаєш криваві безкеття,

А смерть у бою – це іще не кінець:

Герої  ідуть у безсмертя.

Герої у душах нащадків живуть,

Дорогами рідного краю

Когорти нових патріотів ведуть

Й ніколи уже не вмирають.

 

Якщо Україна тобі дорога,

На чатах воюй до загину

І не дозволяй, щоб ворожа нога

Топтала твою Батьківщину.

 

ЧАРІВНА ПТАХА

 

Вона нечутно вдосвіта злітає

Сягнувши за далекий небокрай,

Там цілий день у просторі витає

І зором обіймає рідний край.

Земля ж яка красива і багата

Та рани незагоєні ятрять…

Як погасити те жахне багаття

І зупинити смертоносну рать?

Нелегко бути птахою такою,

Спроможною долати сто вітрів.

Сміливою, готовою до бо.

І не боятись лютих ворогів.

Перелітати цілу Україну –

Напівдень, північ, з заходу на схід…

Хтось бачить тут лише нову руїну,

А птаха вірить: буде кращий світ,

А птаха вірить: схаменуться люди,

Самі зупинять цей шалений вир

І рідну землю захищати будуть

І берегтимуть благодатний мир.

Почався день і вже вона літає

І вже співає в цей ранковий  час,

І так співає, наче промовляє

Палкі слова до кожного із нас.

Дай Боже, її ще довго-довго жити

І прикрашати український світ,

І людям щедрим голосом служити,

Удосвіта здійматись у політ!

 

 

XXX

 

Україна має свою мову,

І звучить вона продовж віків

Мелодійно і ненаказово,

І не треба їй помічників.

 

Дайте їй отямитися тільки

Після всіх знущань і заборон.

Змовкніть, фарисеї, недоріки,

Хай  забуде  про страшний полон.

 

Та імперська офіційна мова,

Що завжди звучала, як наказ,

І глушила рідну з напівслова,

Повсякчас принижуючи нас,

 

Довго в Україні панувала,

І не проти далі, тільки зась, –

Горда Україна вже повстала

І свою свободу не віддасть.

 

Вже бубнявіють жилаві брості

Та усе в природі ожива.

Повнять, повнять суверенний простір

Українські молоді слова.

 

 

XXX

 

Такої мови не знайдете

На всій планеті більш ніде.

Ні автоматом, ні багнетом її не знищити, – святе

В ній кожне слово, сокровенне

І дане Богом для людей.

Цією мовою натхненний,

Народ в будуччину іде.

Такою мовою вітати

Сердечних друзів і братів,

І пісню радості співати

І впокоряти ворогів.

 

ДЕРЖАВА

 

Твоя держава – це не просто

Земля для роздумів і мрій,

То ж почувайся тут не гостем,

А будь господарем у ній.

 

Люби, шануй свою державу,

її клейноди, прапор, гімн

І її славу величаву,

Вона твій захист і твій дім.

 

А хто пройшов через Сибіри,

Того зустрінь і поклонись, –

За рідний край, за нашу віру

Вони страждали там колись.

 

Страждали в холоді чужизни,

Терпіли злидні як могли,

Ідею вільної Вітчизни,

Як ім’я Бога, берегли.

 

Люби її любов’ю сина,

Будуй, твори, оберігай,

Щоб райдуга золотосиня

Щодня вінчала рідний край.

 

XXX

 

Молися Богу і змагайся

За Український вільний край,

Його свободу захищай

І ворогу не піддавайся,

Страшна війна вже почалася,

Уже палає небокрай.

Молися Богу і змагайся

За Український вільний край.

Бог допоможе у міжчассі,

Ти ж духом не занепадай,

Про свою клятву пам’ятай,

Якщо впадеш, знов піднімайся

Молися Богу і змагайся.

 

 

XXX

 

Настане час для України,

Знов воз’єднається вона,

Повернеться її весна,

Почнеться час золотоцінний.

Коли закінчаться ті війни,

Мине агресія страшна,

Настане час для України,

Знов воз’єднається вона.

Серед румовища й руїни

Калина виросте рясна

І рідна пісня голосна

Понад просторами полине.

Настане час для України.

 

 

ЖИВЕ УКРАЇНА

/Для дітей/

 

Живе Україна на схилах Дніпра –

Держава свободи, краси і добра.

Живе Україна вже тисячу літ,

І нині шанує її цілий світ.

…Жила Україна, не знала біди,

Та раптом зазнала біди від орди,

Яка убиває невинних людей?

Яка не жаліє маленьких дітей,

Хотіла із нас – родових козаків

Зробити слухняних, покірних рабів

Та ми непокірні, ми вільний народ

І знаємо, як захиститись від орд.

І ми не збирались терпіти біду –

Б’ємо й проженемо московську орду.

… Живе Україна у наших серцях,

Живе Україна у селах й містах,

Живе Україна на схилах Дніпра –

Держава свободи, краси, і добра.