Вони ідуть в радянськім однострої –
Це вам не накрохмалений Шекспір -,
Завжди готові до страшного бою,
Підтриманого зойками про мир.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
І немовля, до возика прикуте,
У сірий колір вдягнене навік,
Бо ріже українців батько лютий,
Теж в сірий запакований потік.
Тяжка їх доля, сірих та убогих,
Ченців завзятих сірого царя.
Вони не чують слова застороги,
Не бачать, що кривавиться зоря.
Бредуть вперед, приречені до згину,
Без радощів, у мороці, в диму;
Дістали з оболонки серцевину,
Коли взірцем зробили Колиму.
Цей однострій сукна і порожнечі,
Ця пліснява порепаного дна
До всього світу видерлись на плечі,
Щоб сірого наївся він сповна.
10 червня 2022 року