Чи Бог бачить із-за хмари
Наші сльози, горе?..
Тарас Шевченко.
Німецький астронавт Маттіас Маурер, повернувшись із міжнародної космічної станції, розповів, якою бачиться війна в Україні з космосу.
РекламаВи досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
З Інтернету.
Побачив з космосу: війна!
Громи над Києвом невпинні…
Війну кремлівський Сатана
Затіяв нагло в Україні.
Здригнулась твердь в огні, в диму…
Невже трива грабунків ера?…
І Україна у пітьму
Сховалася від Мародера.
На жаль, це – ява, ні, не сон:
Б’ють по життю смертельні стріли…
Якщо безпомічна ООН,
То де ж тоді небесні сили?
Як Сатана завдасть біди
Ще ядерної (може статись),
Не буде з космосу куди
І астронавтам повертатись.
Земля у безмірі тривог
Стражданням сповнена по вінця.
Невже не покарає Бог
За все кремлівського злочинця?
Якщо ж Господь не покара,
Усе-таки в нас є надія:
Козак із Січі, з-над Дніпра
Розчавить мосха-лиходія!
ДИТЯ ВІЙНИ
Руїни, згарища, підвали
Вриваються і досі в сни…
Дитям війни його вважали –
Тієї, давньої війни.
Тоді він захисту у мами
Шукав, як чувся кулемет.
Гарчали танки із хрестами, –
Тепер на танках – мітка Z.
А він же так плекав довіру
До усмішок, солодких слів.
Невже даремно прагнув миру –
Сусіду вірити хотів?,.
Чи вся планета в беззаконні –
Не дошукатися вини?..
Онук його – в теробороні,
А він тепер – дідусь війни.
ГОЛОДОМОР — КРЕМЛІВСЬКА ЗБРОЯ
(До біографії мосха-агресора)
“Без інтеграції сільськогосподарського виробництва України врегулювати глобальну продовольчу кризу неможливо,”- заявив Генсек ООН Антоніу Гутерріш.
“Прошу президента путіна, якщо він взагалі має серце, будь ласка, відкрийте ці порти (заблоковані в Чорному морі російським агресором. – О.Ш.), щоб ми могли запобігти голоду, як робили це в минулому,”- закликав керівник Всесвітньої продовольчої програми ООН (WFP) Девід Бізлі.
(“Урядовий кур’єр”, 26 травня 2022 р.)
Нам біографію “героя”
Нам біографію “героя”
Оповіли діди й батьки:
Голодомор – кремлівська зброя
В тридцяті прокляті роки…
У час новий, нове століття
До нас, народжених тепер,
Комуністичне лихоліття
Вернулося із СРСР.
Голодомор… Тоді причину
Не визнавали стільки літ!
Морив Голодомор Вкраїну –
І хоче заморити світ.
Вщерть української пшениці
У трюмах – та завмер кортеж…
Опухнуть діти чорнолиці
Десь край далеких узбереж.
Невже дадуть антигерою
Смертями впитись і тепер?..
Невже із рук не виб’ють зброю
В агресора із СРСР?
РОМАШКИ
Дружині
Війна… Бої… Вкраїні тяжко.
Життя в кривавому вінку.
Але в твоїй руці – ромашки, –
Їх викохала на піску.
Пісок струмить, не знає впину.
Любов, одначе, як ріка…
Терзають орки Україну,
Грім бойовища не змовка.
Загроза для душі і тіла –
На кожнім кроці, повсякчас…
Але ромашки ти зуміла
В війни відвоювать для нас!
