І кров, і жах, і біль гіркий утрати,
і чорний відчай світлого народу…
Ти знов прийшов на землю нашу, кате,
імперський спис встромити у свободу!?
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Ти знов воюєш з дітьми та жінками
і, шкірячи свої зогнилі зуби,
плюндруєш і розчавлюєш віками
усе, що серцю українця любе!?
У кого ти, Аятоло́ «народний»,
взоруєш вправно ремесло убивці?
У Сталіна, що нами був голодний
чи в Гітлера – нациста-кровопивці?
Чому бокуєш, Заходе могутній,
не спиниш крові нашої потопи?
Ми – Фермопіли! Ми – твоє майбутнє!
Ми – цінності боронимо Європи!
Мовчиш, трясешся… Ворог лиш радіє
і тішиться твоїм ганебним страхом!
Він ним притовк «страну рабов» – росію
і вже сичить над європейським дахом.
Вкраїна нині – цитадель звитяги
і найвільніша нація у світі!
І скільки б вас не сунуло, варяги, –
на землях славних будете всі тліти!
За незалежність нам не страшно впасти,
свобідний люд не стане на коліна!
І кожен раз, як схочете напасти –
вб’ємо нещадно: «Ми – із України!»
Увічнить нашу боротьбу грядуще,
дитячі усмішки нам вилікують рани.
Ми – нація! Ми – Фенікс невмирущий,
що п’є відвагу з уст своїх Титанів!
МИ – НЕ БРАТИ!
«Сьогодні я був би обережним із такими термінами як геноцид, бо ці два народи (росіяни та українці — ред.) — брати.», — Е. Макрон під час інтервʼю телеканалу France 2, 13.04.2022 р.
“Приведи недругів до рукостискання, аби вони могли вкусити взаємне прощення; обеззброй руку брата, підняту на брата свого, щоб там де зараз ненависть, розквітла згода. Та не будемо поводити себе як вороги Хреста Христова”, — звернення Папи Римського Франциска до України та Росії з метою «примирити» обидві нації під час Хресної ходи у Ватикані, 16.04.2022 р.
Ми – не брати! Хоча, на жаль, сусіди…
Нам ненька – Русь, а батько ваш – Сарай.
Ми йшли в віках за Маґдебурґом слідом.
Вам – хан велів творити рабства край!
Ви – правнуки ординців знавіснілих,
ви – торгаші сумлінням і людьми, –
нас, вільних духом, щиросердних, смілих
не втягнете до «братської» тюрми!
Брат не прийняв би Емського указу
й закону про п’ятірку колосків.
Не наказав би знищить, як заразу,
тих, хто Вкраїну відродить хотів.
Чи брат уб’є дитину свого брата?
Чи жінку ґвалтуватиме його?
Чи зв’яже руки його мамі й тату,
і, познущавшись, вистрелить в чоло?
Москвин – розбійником залишиться до скону,
грабуючи в сусіда до́бра й ниви, –
ми ж не вдиралися в чужі кордони, –
лише свою ми землю боронили!
Чи німець є французу братом?!
Іспанець аргентинцеві – рідня?!
Та ні! Віками різались затято
в кривавих і спустошливих борнях.
Так українці з хижою москвою
ворогували довгі сотні літ,
б’ючись із нею смертним боєм,
долаючи її імперський гніт.
Тож до москвина злоба в нас бездонна –
не панувать йому над нашою землею!
Ми – не брати! – до відома Макрона.
Слід знати це і папі-фарисею!
Не треба нас історії повчати,
тримайте при собі слова ядучі!
Приїдьте, гляньте на злочинства «брата»
до Маріуполя, Ізюма, Бучі…
Там мученик – у кожній є родині,
там тінь Марії квилить розіп’ята…
Орду, що люто знищує святині,
не смійте величати нашим братом!