Пропонуємо читачам черговий допис кувейтського письменника Хусейна аль-Раві за період широкомасштабного вторгнення московитської орди в Україну з 24 лютого ц.р.
Нагадаємо назви його попередніх публікацій: «Щелепа Путлера» – 13 березня, «Білорусь і таємна вечеря» – 25 березня, «Чи проводить Росія геноцид в Україні» – 15 квітня.
Деякі наші читачі цікавляться, чому пан Хусейн, який живе в такому далекому, багатому і комфортному Кувейті, так щиро переймається нинішніми трагічними подіями в Україні?
Відповідь на це запитання можна отримати, якщо прочитати інтерв’ю з паном Хусейном «Я обов’язково відвідаю Кропивницький, – кувейтський письменник Хусейн аль-Раві», опубліковане на нашому порталі 21 липня минулого року. В тому матеріалі пан Хусейн розповідає про те приємне враження, яке на нього справило знайомство з Україною та українцями під час його тривалого перебування в Одесі влітку минулого року. У арабів є таке прислів’я: «Хто прожив з людьми 40 днів – став одним із них».
До того ж пан Хусейн віднедавна став другом Посольства України в Кувейті, яке очолює наш земляк із Кропивницького пан Олександр Балануца. Крім нього в цьому Посольстві працює ще одна наша землячка з Кропивницького – ІІІ-й секретар Ольга Сегеда.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Принагідно пропонуємо нашим читачам ознайомитися зі звітом про діяльність Посольства на дипломатичному фронті з метою активізації підтримки українського народу з боку Держави Кувейт і кувейтського суспільства в його національно-визвольній війні проти комуно-ординського московитського ханства за свою свободу і незалежність:
Дипломатичний фронт України – 6 квітня 2022 року: https://bintel.org.ua/analytics/politics/diplomatichnij-front-ukraini/
Олексій Волович,
кандидат історичних наук, політичний аналітик
Далі подаємо допис шановного пана Хусейна аль-Раві:
Мотиви війни Росії проти України та її пріоритети багато в чому ґрунтуються на експансіоністській політичній ідеології, яка засіла в голові у президента Росії Володимира Путіна. Тому некоректно з боку деяких політичних кіл та ЗМІ говорити про те, що найважливішим мотивом російської агресії проти України є страх та занепокоєння росіян щодо військової блокади Росії з боку європейських країн НАТО після приєднання до них України. У цей мотив вірять лише недосвідчені політики та деякі ЗМІ, які за гроші Путіна підтримують Росію у її війні з Україною.
У 1955 році Радянський Союз та його сателіти – східноєвропейські країни так званого «соціалістичного табору» – створили військовий блок під назвою Варшавський договір, а після розпаду Радянського Союзу у 1991 році кілька країн Варшавського договору вступили до Організації Північноатлантичного договору, яка була створена у 1949 р. Серед цих країн – Болгарія, Румунія, Угорщина, Чехія, Словаччина та Польща. То чому ж росіяни не протестували тоді проти їхнього вступу до НАТО так істерично, як вони сьогодні протестують проти можливого вступу України до НАТО?! Чому їх не охоплював страх і тривога тоді, як зараз, коли Україна хоче вступити до Євросоюзу і НАТО?
Кожна країна має свій певний державний устрій і відповідну державну ідеологію. Мене зацікавила ідеологія сучасного путінського режиму в Росії, яка обґрунтовує її агресивну політику у світі, зокрема, проти 14 пострадянських республік і насамперед, проти України, в якій мені пощастило минулого року побувати.
Нещодавно довелося прослухати інтерв’ю російського політолога Олександра Дугіна на катарському телеканалі «Аль-Джазіра», в якому він сказав, що має сильний вплив на президента Росії Путіна, і що його погляди збігаються з поглядами Путіна, особливо з геополітичних питань, оскільки Путін застосовує його теорії на практиці. Я і раніше чув, що до найважливіших ідеологічних джерел, які впливають на президента Росії Путіна, відносяться ідеї та теорії ідеолога російського неоімперіалізму Олександра Дугіна, якого називають духовним батьком Путіна.
Мене це зацікавило і я вирішив дізнатись, у чому полягають ідеологічні постулати О. Дугіна (1962 р.н.). У 1980-ті роки Олександр Дугін дотримувався радикально антирадянських та антикомуністичних поглядів. Розвал Радянського Союзу у 1991 році Дугін сприйняв дуже болісно і перейшов у жорстку опозицію до тодішнього президента Бориса Єльцина, звинувачуючи його в розвалі СРСР.
З 90-х років і до сьогодні діяльність Дугіна спрямована на створення євразійської російської наддержави через насильницьку інтеграцію Росії з колишніми радянськими республіками в новий Євразійський Союз. Згодом Дугін став апологетом так званої «четвертої політичної теорії», яку він протиставляє лібералізму, комунізму (марксизму) і фашизму, але насправді його політичні погляди найбільш близькі саме до фашизму. Про це свідчать його роботи, опубліковані ще наприкінці 90-х років минулого століття. Так, У книзі «Основи геополітики. Геополітичне майбутнє Росії», опублікованій ще 1997 року, О. Дугін писав: «Существование Украины в нынешних границах и с нынешним статусом «суверенного государства» тождественно нанесению чудовищного удара по геополитической безопасности России, равнозначно вторжению на ее территорию. Дальнейшее существование унитарной Украины недопустимо. Эта территория должна быть поделена на несколько поясов, соответствующих гамме геополитических и этнокультурных реальностей… Украинская проблема главная и самая серьезная проблема, которая стоит перед Москвой».
З приходом до влади Путіна розпочався новий період у політичній діяльності Дугіна – з радикальної опозиції він перейшов на позиції лояльного ставлення до чинної влади. З початку 2000-х років Дугін відстоює ідеї євразійства, пропонуючи їх як ідеологічну платформу для російської влади. Таким чином, політичні профашистські погляди Дугіна сьогодні становлять основу військово-експансіоністської політичної ідеології путінського злочинного режиму, засновану на його уявленнях і принципах як лідера слов’янських народів, які становили основу старої Російської імперії, і яку Путін намагається відродити вогнем і мечем сьогодні. Ми бачимо, як Дугін надто сміливо і впевнено говорить про Путіна, ніби президент РФ справді йому інтелектуально підпорядковується без жодних вагань з його боку! Дугін вважає, що війна проти України неминуча, тому що це «запобіжна війна проти американської та західної експансії щодо Росії, і що Україна з самого початку є землею, що належить Російській імперії, і те, що росіяни роблять зараз в Україні, це не війна проти української держави, це війна проти неонацистів!». Усіх, хто не хоче бути рабом путінського режиму, в Москві називають «нацистами».
На думку Дугіна, Росія має протистояти американській гегемонії, і що військова експансія Росії є необхідною, якщо Росія хоче зберегти свою силу та відновити велич своєї старої імперії. Таким чином, бачимо, що Дугін ніколи не соромився підтримувати криваві експансіоністські амбіції Росії щодо сусідніх країн. У вищезгаданому інтерв’ю телеканалу «Аль-Джазіра» Дугін виключав можливість поразки Росії в Україні: «Про можливість поразки не може бути й мови, оскільки це означало б кінець Путіна і кінець Росії, тому ми можемо застосувати ядерну зброю і в результаті Росія переможе, або увесь світ загине!».
Дугін написав багато книжок, у яких він пропагує винятковість і зверхність Росії. Але, на думку багатьох західних критиків Дугіна, вся його писанина побудована на піску, оскільки говорячи про «велич» Росії він не бачить, чи не хоче бачити, до якого жалюгідного соціально-економічного стану скотилася Росія за 22 роки авторитарного правління Путіна. За даними Світового банку, станом на 2021 рік Росія посідає 11 місце у світі, поступаючись навіть такій відносно невеликій країні як Південна Корея. Економіка Росії є абсолютно сировинно залежною від видобутку і продажу енергоносіїв. Росія вже давно стала сировинним придатком Заходу і Китаю і практично перетворилася на світову бензоколонку і лісопилку. Основною продукцією російської промисловості є озброєння і військова техніка. Але українські Збройні Сили щодня показують, чого варта «друга армія у світі» – ЗС РФ. Соціальні контрасти в Росії постійно зростають: дуже багатих і дуже бідних стає дедалі більше. На 500 найбагатших росіян припадає 40% статків всього населення РФ. Вимагаючи від США і НАТО «гарантій безпеки» для свого прогнилого путінського режиму, Дугін і Путін чомусь «забувають», що економіка Росії донедавна ще якось трималася саме завдяки доступу до західних технологій країн НАТО.
Варварська агресія путінського режиму проти України дуже рельєфно проявила його фашистську сутність. Сьогодні в усьому світі Путіна порівнюють з Гітлером, називаючи його Путлером ХХІ-го століття. Фашистським за своєю суттю був сталінізм, який знищив багато мільйонів людей. Нова хвиля російського фашизму піднялася на початку 90-х років минулого століття після розпаду СРСР. Якщо причиною зародження німецького нацизму була поразка Німеччини у Першій світовій війні, то причиною виникнення путінського фашизму став розпад СРСР. Фашизація Росії посилилася після анексії Криму і окупації частини Донбасу в Україні.
З іншого боку, ми бачимо, що політика війни, окупації, вбивств, тортур, руйнувань та жорстока експансія не є чимось новим для Путіна. До нападу на Україну його солдати та найманці окупували багато сусідніх країн та вбивали їх мешканців, зокрема у Молдові, Дагестані, Чечні, Азербайджані, Грузії. Починаючи з 2015 року, в одній лише Сирії російська армія вбила та покалічила сотні тисяч мусульман!
Ви читали вище, що каже нахабний Дугін, духовник Путіна. Тепер ви знаєте, як працює мозок Путіна, яка суміш людиноненависницької ідеології в його голові. Сирійський письменник Мухаммед аль-Магут (1934-2006) говорив: «Тирани подібні до рекордів, має прийти день, і вони будуть побиті». Так само рекорди безумств Путіна і його ідеолога Дугіна, дасть Бог, незабаром назавжди розіб’ються об скелю української мужності, якою сьогодні захоплюється увесь світ.
Російська імперія сьогодні конає від рук українців, які зазнали від цієї імперії багато лиха і горя. І сьогодні ця імперія перебуває в агонії під ударами їхніх онуків і правнуків. Маніакальна ідея відродження будь-якою ціною російсько-радянської імперії через 30 років після її розпаду жива й досі в головах її апологетів на кшталт Дугіна і Путіна. Нинішня війна путінської орди проти України – це не що інше як остання спроба реанімувати цю імперію.
Але Путін уже програв свою війну і його злочинне володарювання добігає кінця. Світ ніколи не змириться з путінським фашизмом у ХХІ столітті. Росія буде ізольована від цивілізованого світу як Північна Корея.
На теренах України сьогодні йде битва за те, яким буде Світ завтра – таким, яким його хочуть зробити божевільний кремлівський фюрер і його камарилья, чи таким, яким його мають спільними зусиллями побудувати народи Європи і всього Світу. І перший наріжний камінь у будівництво нового Світу випала честь покласти Україні. І в цій великій місії її підтримують усі цивілізовані країни Світу, включаючи мою Батьківщину – Державу Кувейт.
Слава Україні і її героям!
Хусейн аль-Раві
Фото автора та з відкритих джерел