* * *
Вечір тихий, з відповідним статусом.
Із приємним мерехким сніжком.
По доріжках депутата Банаса
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
ходимо та й ходимо із псом.
Вікна у будинках ледь освітлені.
Настає обмеженості час.
Злодіяння орківських негідників
потрясають у картинках нас.
Кровожерні злодії, паскудники…
Скільки ще напрошується слів ?!
Боже, покарай цих розповсюдників
зла, жахіття і кошмарних снів !
4 квітня 2022
МАТЕРИК
Цього б не було без відмашки кремлівської гниди.
Нам долю готують таку, як була в Атлантиди.
Щоб наш материк затопити у крові народу
і знищити корені всі українського роду.
Що скажеш на це, Всеблагий, Всемогутній, Всевишній ?
Злочинства нові доплюсовують болі колишні.
І наш материк вже у води занурюють темні.
Та є у нас сили !
Ще є у нас сили недремні ,
що мужньо, хоробро, геройськи себе показали.
А з ними народ кацапню посилає подалі…
5 квітня 2022
* * *
Вражають дані статистичні
про те, що ворог уже звично
втрачає техніку й людей
заради путінських ідей
маніакальних, антилюдських.
В нових «трикутниках бермудських»
в його влучають літаки.
Бува, що навіть не з руки,
та все одно влучають, трощать.
Ї**шать , як він каже, тощо.
Отак чи звечора, чи зрана
зростають статистичні дані.
А ще обурює, вражає
і бруднослів’я викликає
така ще по̀милка Творця —
геть тупориле небензя.
6 квітня 2022
ПЕРША ВІЙНА
Перехоплено розмови
тупуватих недорік.
Наше військо кіберове
Почало̀ геройський лік.
Стійко хакерські атаки
відбиває. Молодець !
І печуть щоразу раків
пси московські . Хай їм грець !
Оцифровуються дані
мародерів і убивць.
Не уникне покарання
з них ніхто. Так присяглись
хлопці наші з інтелектом,
що затребуваний скрізь.
Піднесуть не раз ефектно
москалеві свій «сюрприз».
І до всіх майбутніх звершень
доплюсують ще одні –
лаври переможців перших
в першій кіберній війні.
7 квітня 2022
ОРДА
Увійшли. Він їх радо зустрів.
Перед кожним із них прогинався.
І стола їм завчасно накрив.
На прихильність гостей сподівався.
Помилився. Не гості вони.
Повпиналися заздрісно в статки.
Все дозволено під час війни.
Наплювати на всякі порядки.
–Харашо ти живьош, дєпутат !
Дай, хахол, нам вадяри побольше.
–Рєбятішкі, да я же ваш брат ! –
І кому це ти мізки полощиш ?
Ще хотів щось повчальне сказать.
Та умить перервалася фраза.
На оленячий ріг автомат
хтось чіпляє за пострілом зразу.
І навстоячки вже за столом
п’ють горілку і труп матюкають.
І за кожним гидким матюком
все, що бачать, у міхи згрібають…
9 квітня 2022
ЧУДЬ
Довго-довго бродила душа.
То сприймала, то не сприймала
те, як звужується межа.
Іще трохи – й її б не стало.
І хіба не твоя вина,
не твоє потурання тихе,
що таємна велась війна.
І не бачився з неї вихід.
Оприявнилась врешті суть,
як поперла орда відкрито.
І ісконно голодна чудь
вже почистила навіть корита.
А кормів з України нема.
Чути ляпаси люті по писку
без вагань – недарма чи дарма ?
Безвідносно – далеко чи близько ?..
10 квітня 2022
ПОВЕРНЕННЯ
Віночки. Стрічечки то жовті, то блакитні.
Вишѝванки . Дівчата круглолиці.
І напис недоречний очевидний
«Едгар Деґа. Російські танцівниці».
У Лондоні музей. Картина в ньому
із написом для багатьох конфузним.
І помах крил воєнних напоумив
і врешті те творіння обезглуздив.
Вернулись українські танцівниці.
І повели своє одвічне коло.
І сонце омиває їхні лиця
в степу , де не стріляють, не неволять.
І де їх називають тільки тими,
якими сподобѝв Господь для щастя.
Картина. Напис. І вже не чужими
постали танцівниці чудернацькі.
12 квітня 2022
У МОЄМУ ПІД’ЇЗДІ ПОМЕР ЧОЛОВІК…
У моєму під’їзді помер чоловік.
Його мучила довго хвороба.
Був айтішником. І вкоротив йому вік
той , хто кидає всіх узвичаєним робом.
І незвично тепер у мундирі сидіть.
На руках – теж незвичні кайданки.
І презирства до нього сфокусована мить,
що підсилена грою оксанки.
Кажуть, кинув сусіда мого на мільйон.
Той помер від гіркої розпуки.
Застогнали карпатські ліси в унісон,
розсипаючи болю й ненависті звуки…
14 квітня 2022
* * *
Як Твій Син, що смертю смерть поборе,
Боже, увійди в зелені коридори.
І себе бодай на мить яви
в кожному схилянні голови,
у повітрі, в течіях вітрів,
ув очах убитих малюків.
І хлюпни хоч пригорщу тепла
всім, що доля в лихові звела,
подихом Твоїм їх згуртувала,
як човни рибальські вздовж причалу,
що не є заручниками горя.
Боже, увійди в зелені коридори !
17 квітня 2022
* * *
Виходять люди вранці зі сміттям.
Контейнери порожні ще в подвір’ях.
І знов висять загрози над життям.
І свідки цьому не лише повір’я.
Відважні мери українських міст
наснажують не тільки оборонців.
І армії впотужнюється міць
без сподівання на «росу на сонці».
Готові орки ритися в смітті.
А дехто вперше бачив унітази.
Не вірилось раніше, що в житті
можливі ще й такі дикунські пазли.
18 квітня 2022
МАРІУПОЛЬ
«Людей нема. Зостались патріоти», —
комусь у трубку каже окупант
із сумнівом, чи зможе побороти
отих, кому призначено талан
стояти до кінця саможертовно
за кожен азовсталівський підвал
і за містян, що в стані молитовнім
спрямовують святій Марії жаль
і біль тяжкий, і страдницькі благання.
Біля військових туляться осіб.
І діти чи серѐд ночі , чи зрання
дорослих просять про одне. Про хліб…
20 квітня 2022