ОКУПАНТАМ
В мене зброї для тебе – багато!
І стріляю я метко – повір!
Кожне Слово моє – граната.
І крилата ракета – вірш!
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
А зі мною – Уся Україна!
Відкриваю останній секрет…
Кожна буква – для тебе міна.
Кожен звук – то мій кулемет!
В мене стільки для тебе терняків!
В мене – тисяча тисяч долонь…
Кожен день я іду в атаку!
Відкриваю щоночі вогонь.
Кожне Слово моє – граната.
І крилата ракета – вірш!
20.03.2022
ВІРЮ!
Летальна тривога.
Осквернений Час!
Я вірую Богу,
Поможе й в цей раз.
Господь не покине.
Не вбити Святинь!
Я вірю у Київ.
І вірю в Ірпінь.
Палає офіра.
Вкраїна горить!
У Вінницю вірю.
І – у Бровари.
Летять птахи з вирію…
Всевишній, прости!
…У Миргород вірую.
І -в Яготин.
Нестерпна розмова.
Священний взірець!
Я вірую Львову.
Люблю Трускавець.
Вкраїна – на скресах..
Себе не віддасть!
Я вірю Одесі.
І вірю в Бердянськ.
Море болю і суму…
Ведмедю – потоп!
Я вірю – у Суми.
І в наш Конотоп!
Безмежна безмірність…
Пекельний перон!
Я Харкову вірю!
І вірю в Херсон.
Страшні опояси…
І кожен з нас – ціль!
Я вірю в Черкаси.
І – у Чернівці.
Весна засміється.
Христос – біля нас!
Я вірю Донецьку.
І вірю в Луганськ!
Поглянь на це Небо –
Безодня й бальзам.
Я вірю – у себе.
І вірю в с і м ВАМ!!!
27 лютого 2022, 15 годин 20 хв., неділя
Прочитай… Передай іншим. Створи пісню!
ДО МАРІУПОЛЯ
Маріуполе! Маріуполе…
Де – лазурові куполи?…
Як вберегти журавля?
Впали кацапи – к р у к а м и.
В судорогах – Земля!
Строщені сонячні крижі.
Серед весняних світань!
Випливи. Вирини! Виживи!!!
Та піднімайся і встань!
Нечисть рашистська задрипана…
Заполонила ущерть!
Вилови. Викрути! Випали!
Вивітри… Вижени геть!
Нелюди з “людським” обличчям.
Кожен із них озвірів!
Витруси. Викини. Вичави!
Передуши, як щурів…
З Божими чистими Ликами
Праведний Голос ожив.
Викричи. Вигукай! Викінчи…
Висліди. Й переможи!
Звірища! Зайди-пройдисвіти….
Ллється невинная к р о в.
Вичисти. Випери! Висвіти!
Вилущи – с в і й АЗОВ!
18 березня 2022, вечір
НАЙБОЛЮЧІШЕ БЛАГАННЯ
Ісусе! Зведи Божі Сили – д о к у п и…
Гаряча черінь . І криваві бинти!
Господи! Змилуйся над Маріуполем!
Підмогу пришли хоч ТИ…
Ми разом усі – Господня сім’я.
Край моря – червоний канупер.
Мати Маріє! Твоє ІМ’Я
В стражденному слові – М А Р І у п о л ь.
Розбилась на іскри і кров, і калина…
Одну б хоч живісіньку брость…
Архангеле наш, Михайлику-Сину!
Зроби, будь ласка, хоч щ о с ь…
Ісусе! Зведи Божі Сили – докупи!!!
31 березня 2022, 13. 00
Я – Б У Ч А !
Європо! Зніми забрало…
І скинь пелену з палача!
Я – БУЧА! Мене – ґвалтували!
На Ваших, Панове, очах!
Це чули порти і портали.
Не треба ні вітру, ні віх…
Я – Буча… Мене розстріляли!
На вулицях рідних моїх…
Сирени і свідки… Сиґнали!
Сусідко! Почути – пора!
Я – Буча. Мене катували!
В підвалах. У власних дворах!
Я – Буча! Розтерзані діти…
Лежать у холодних пісках.
Ви зможете це простити?!.
Здригнеться Господня Рука.
Година страждальна, нестерпна!
Хоч краплю б живої води…
Я – Буча! Не бачили пекла?!
Приїдьте на день хоч – с ю д и…
Я – Буча… Не плачте… Не треба!
Освятиться Час і Гора.
Спускається Янгол із Неба.
…Мене вже до раю забрав.
Із нами – мільйони! І юрби…
В нас Місія – на Роду.
Я – Буча. Приїду у Нюрберг!
В Ґааґу я пішки прийду…
На троні появиться титул.
Відновим і мур, і межу…
Я – Буча! Я буду ж и т и!
На попелі Сад посаджу…
Я – Буча… Мене не забудеш!
Я Пам’ять свою не віддам!
Без всякого присуду Суду
Щоночі Я с н и т и с я буду
Своїм озвірілим к а т а м…
В гарячих й холодних пустелях…
Усі Рубікони пройду!
Я – В И Р О К! ПАЛАЮЧА СКЕЛЯ!
На тебе, Москво, упаду!
Я – Б У Ч А ! ! !
Європо! Зніми забрало…
І скинь пелену з п а л а ч а!
04.04.2022, ніч
ІРПІНЬСЬКИЙ ЗОЙК
Болю! Мій болю… Болю неспинний!
Небо над лісом Ірпіньським зомліло.
Що ви зробили з моєю Ірпінню?!!
Що ви зробили?! Дебіли… Дебіли!
Що ви зробили з Ірпінню, прокляті?!
Щоб у вас руки навіки заклякли!!!
Що ви зробили із Янголом Білим?..
Що ви зро-би-ли? Дебіли. Дебіли.
Я би усіх вас – на ешафоти!
В середньовічне пекельне кострище…
Я би вас – у мезозойське болото.
В первопечерне сліпе ристалище!
Я би вас в клітку – із тиграми лютими!
Разом із вашим безумним путіним!
Що ви зробили з Ірпінню ніжною?..
Де тепер будуть рости підсніжники?
Що ви зробили з моєю Ірпінню?..
Що не зосталося навіть і тіні…
Що ви зробили, нелюди, нелюди?!
Я б вас із вихором – на дикі скелі!
…Та, що і пташки ніколи не скривдила.
Та, що усіх наділяла крилами…
Та, що завжди рятувала хворих.
Я би у с і х вас – в олов’яне море!
Що ви зробили з моєю Ірпінню?
Навіть здригнувся римський триклиній.
Навіть каміння в землях ворушиться…
Навіть злякались мертвії душі.
Що ви зробили з Ірпінню Квітучою?..
Щоб на вас впали всі гради і кручі!
Щоб кип’ятком все потомство ошпарено!
Щоб потопились могили і правнуків…
Щоб ви горіли в десятім коліні!
Навіть здригнулась Гора у Сардинії…
Тенькнув дзвіночок в тонкім передзвінні…
Що ви зробили з моєю Ірпінню?..
Хай розірвуть вас Святі Блискавиці!
Хай у нащадків спотворяться лиця!..
Хай на очах ваших зникнуть повіки…
Хай у вас виростуть сині хвости…
Я – проклинаю!
Проклинаю… Навіки!
Про-кли-на-ю…
Хоч і не можна клясти…
Болю, нестерпний… Болю неспинний!!!
То – вже не сльози.
То – к р о в КАЛИНИ!
23 березня 2022 року Божого, п’ята година ранку
Прим.: з Ірпінню. Ірпінь – для мене жін. роду, українська дівчина. Ірпінь, над Ірпінню, в Ірпіні, наголос
на пі. Не сприймаю і не сприйму русифіковану ратифікацію: Ірпєнь, Ірпєнєм, в Ірпєнє
ДВА ЯНГОЛИКИ
(замість реквієму)
В Ірпіні при зачищенні руїн знайшли двох
мертвих дівчаток, їм не було ще й десяти років.
Зґвалтованих, зі слідами катування…
Кати, кати кацапські! Заплатите за все!
А наших Янголяточок Господь в раю спасе…
Дві дівчинки – сонячні мальвочки!
Навіть ще НЕ розцвіли…
Пелюсточки – теплі пальчики
Звивалися по землі.
Дві дівчинки, як суниченьки…
Рвав їх звірячий клик!
Рожеві людяні личка.
…У горлі – нелюдський крик.
Дві дівчинки – голуб’яточка.
В яструбів, у пазурях..
Їм би в колисочці – спаточки…
Чи ж то уявиш т о й страх?!.
Дві дівчинки – Янголяточка.
Крилечка їм розп’яли!..
Ні мамочки і ні таточка…
Дощик ірпінський умив.
Як розпинали – кати реготали.
Кожен по черзі рвав!
Світле волоссячко дибочки встало…
Взіскрилася голова.
Кат усміхався до ката.
Стукало пір’ячко – в дно…
Вснулих навік Янголяток
За горлечко – і …за вікно.
Раптом стріпнулися крильця…
Мова в катів пропала!
Янголки вверх знялися.
Вітрець …заспівав хорали.
Дві дівчинки – сонячні мальвочки…
Дві дівчинки – рожеві суниченьки…
Дві дівчинки – святі голуб’яточка…
Дві дівчинки – Небесні Ангелики!
Моє особисте прохання – до в с і х!
Як стануть відомі з часом ім’ячка,
Передати батькам чи родичам –
Мій Реквієм – на могилочку
04 04.2022,вечір – 05.04.2022, ранок
Я – У К Р А Ї Н А
Я – У к р а ї н а!
Яку розстрілюють щ о д н я…
Яку не раз, не два – с т о раз! – вбивали.
Душа пророщувалась, як зерня…
І я, як Фенікс, знову воскресала!
Я – Україна. Вільна і Вольготна!
Ніхто не зніме з голови вінка.
Уперше! Всьоме і усоте –
Не скориться ні Дух мій, ні Рука!!!
В нещасті навіть – а щаслива…
До ворога – нещадний гнів!
Нікому не віддам с в о є ї Ниви.
Своїх Престолів й Вівтарів!
Я – Україна. Плачу і молюся…
Збиваю вражі танки й літаки…
І до останньої секунди б’юся!..
Зі мною – Гори і …Віки!
Зі мною – пращури й нащадки.
Незгасний і Незламний Рід!
Я – Україна!
Мою щедрівку і колядку
Співає Цілий Білий Світ.
Не раз вдирались посіпаки…
І надривались Дзвонарі!
Зі мною – Значення і Знаки!
Я – Україна, непохитна скрізь!
Я – У к р а ї на. ЦЕНТР ЄВРОПИ!
Хіба ж то взяти у полон?!
У мене – Європейський Компас.
Зі мною весь Центуріон…
Дочка Свого Осяйного Народу.
Сини в нас – месники і ковалі…
Провісниця – Я.
Волі і Свободи!
Усіх народів на Святій Землі.
Мене не подолав і стронцій…
Повсюди – Небо Голубе!
Я – Україна. Сходить Сонце!
І бачу в п р о м е н я х – себе…
7 квітня 2022 року , на Благовіщення!
НАМАЛЮЮ М У Р А Л…
Українка Ольга Сабадін створила
на стінах Берліна і Цюріха мурали про
нашу сьогоднішню війну…
Намалюю м у р а л…
Як сокіл вмирав…
Дивитись готові?!
Малюю своєю кровію…
Намалюю мурал.
Намалюю в Берліні!
Черлена кора!
Розплавлені тіні…
Намалюю мурал.
Намалюю …у Цюріху.
Судома і страх…
Здригнувся й Меркурій!
Намалюю мурал.
Намалюю в Стамбулі.
Як біжить дітвора…
Доганяють кулі!
Намалюю мурал…
Намалюю в Парижі.
Савур-Гора!
Роса уже р и ж а…
Намалюю мурал.
Намалюю у Токіо…
Пекельна жара…
Окоп вирлоокий!
Намалюю мурал!
У своєму Київі…
…На кручах Дніпра
Дівча розстріляне.
Намалюю мурал
У с в о є м у серці.
Останній хорал…
Перша терція.
Болем здавлена
Вічна лампадка…
Намалюю мурал.
Намалюю у серці!
Щоб ніколи не стерся…
Ні у правнуків.
Ні у нащадків!
7 квітня 2022
Б О Ж И Й З Н А К
Флагман російського флоту, крейсер
“Москва”, що ніс на палубі 64 ракети для нас,
збитий українськими ракетами, отримав
смертельний удар. Після вгамування пожежі, повз
до Севастополя, затонув з екіпажем. Півтисячі
ворогів – на дно, винирнуло – якийсь десяток.
Зустрічайте, рибки…
Крейсер цей збудований в нашому
Миколаївському порту, саме тут зі стапелів зійшов
на велику воду.
… Страшно – спокута смерділа.
Чмихав Дніпро і Прут!
Горіла М о с к в а! Горіла…
Сміялося море довкруг.
…Луна – у голос зозулин.
Знов – Каїн. І знову – Авель!
Втонула М о с к в а. Утонула!
Царство – їй… Царство Диявольське!
Тінь Благодаті. Притишеність…
Дякую, Боже, за Божий Гнів!
Радій, Миколаїве!
Це ж – твоє дітище…
Не можуть діти вбивати батьків!
Усе передбачено в Небі зарання.
Хто і кого, і куди завезе!
Здохнуло в морі, як пес останній.
Буде акваріум. Буде – підводний музей…
Є Справедливість у Бога!
Оце тобі – флагман. Король морів…
Перехняблений, простягнув криві ноги…
На дно – п і в т и с я ч і ворогів!
Враже! Це вирок – розстрельний.
Боже, і Ти не прости!
Впала Москва – у котел пекельний…
Ко-о-рму! Для всіх морських чортів…
Закрилась у нас ще одна чорна рана.
Веселка – на кримській росі…
Ракетникам нашим – Осанна!
Осанна – Вкраїнцям Усім!
Вклонилася Мати сива.
Із Неба моргнув Зодіак…
Вкраїно! Та це ж – Божий Символ!
Це, справді, – Господній Знак!
15 квітня 2022 р.Б.
М Р І Я
Гостомель! Гостомель… Колиско!
Найбільшої в Світі із МРІЙ!
Та Грім, як Диявол, – с в и с н у в…
І падали бомби, як рій!
Чорти вирували у пеклі.
Зломили Святе Крило!
Вулкан! Котловани… І спека.
.Спалили Орлу нутро…
Зостався скелет, як свідок.
Що Мамут той був Живим!
… Сідає на воду Лебідка.
І Лебідь летить – на стави.
Як “Мрія” плила по Небу,
Дивився на Диво Весь Світ!
То, наче Небесний Молебень!
У всій громовій красі…
Розтерзана, а – нетлінна …
Зосталося серце неспинне!
Чи Янголом став літак?!.
І раптом вмикнулась турбіна!
То – Справжній Господній Знак!
Гостомелю, світлий Гостомелю!
Прошу тебе, рідний , не плач…
…Ті бомби влетять в їхній комин.
І вибухне навіть м’яч!
А ми – Літак Надзвичайний
Поставим на два крила.
Поможе і Київ, й Почаїв.
І Господу – Вічна Хвала!
Настане погода і тиша.
І знов заблищить Алмаз!
Літатиме в и щ е і ш в и д ш е!
І крила – с и л ь н і ш і! – в сто раз!
Вкраїна – то справжній феномен.
Злютована – із поколінь!
Знов буде літати Гостомель.
Засяє і Буча, й Ірпінь.
Поранити можна й Надію.
Та низом не зробиться Верх.
Не можна убити М Р І Ю,
Яка у нас в серці живе!
4-5 квітня 2022