Україна (акровірш)
У нас єдина Батьківщина –
Країна щастя і добра.
Руїною не раз була,
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Але постала із руїни!
Її безмежно я люблю,
Неначе матінку свою!
А ти чиїм зростаєш сином?
*
Всесвіт пише літо́пис орбітами зір,
Заплітаючи їх у далекі сузір’я.
Колисають планети небесний ефір
У чаші міжгір’я.
Ніби вої на схилах смереки стоять.
Понад річкою – буки на чатах.
Тут між гір-полонин Батьківщина моя
У сивих Карпатах.
Плине рідний Дніпро, хвилі гонить Донець*,
Роман-Кош виглядає високу Говерлу!
Дзвони Лаври гудуть і співає Донецьк –
Україна живе!
Україна не вмерла!
Донець* – річка Сіверський Донець
*
Мій прапор має – сонце і блакить!
Мій прапор має – небо і колосся!
Два ко́льори у стяг один злилося!
Мій прапор переможно майорить!
У синю даль у золото степів
Бурштинно-волошкова Україна
Передаватиме від батька і до сина
Два кольори́ у скрижалі віків!
*
Хочу тиші! Не треба тут пафосних слів…
Адже хлопця несуть зі Сходу
Добровольцем пішов проганять москалів,
Воювати за нашу свободу.
Захлинається день і смереки летять
В синє небо, неначе ракети.
Йому доля відміряла лиш 25…
Він хотів дуже бути поетом.
Тепер вітер йому заспіває пісні,
Ніби мама колись колискову.
Україна воскресне як фенікс в огні,
А юнак – у поетовім слові.
Зупинися, не їдь зустрічне авто.
Мов трембіти лунають клаксони.
Вже ніколи цього не забуде ніхто,
Як по ньому тужили ікони!
Не любіть Україну!
Не любіть Україну! Не треба це ЇЙ!
Не плекайте сльозу у зіницях.
Просто будьте для НЕЇ стіною надій,
На поталу не дайте для ницих.
Не любіть Україну! Не той нині час!
Боже збав, щоб ЇЇ загубити.
ВОНА завше була, є і буде для вас,
Ви себе ЇЙ дозвольте любити!
Не любіть Україну! Ви з НЕЮ в душі
Від народження будьте й до тризни!
Лиш тоді ви сягнете найвищих вершин
У любові до Неньки-Вітчизни!
м.Черкаси