***
Вставай, Україно, на битву з Ордою!
Усі, воєдино, скоріше за зброю!
Бо вже двоголова імперська химера –
Від Сум і до Львова – розправила пера,
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Й ракетних ударів диявольська сила
Димами пожарів нам сонце затьмила!
Країну свою не дамо на розправу!
Отруйну змію триколорно-пістряву,
Що наміри має смертельно вкусити –
НАРОД НАШ ЗДОЛАЄ:
ЙОГО НЕ СКОРИТИ!
***
ЛЮДОЖЕР
Кремлівський канібал готує стейк:
На кров людську натрушує приправу –
Черговий, безсоромно-лживий фейк
І світу пропонує вжити страву…
У бункерного дракули в меню
Патологічна Їжа некрофіла,
Добута з-під ракетного вогню,
Яким пашить орда осатаніла…
Цей виродок – відомий кулінар:
Він в тренді від Алеппо до Охтирки.
Йому замало буде тільки нар
У казематі рідної Бутирки…
Коли під ним захмарний п’єдестал
Обвалиться, аж білий світ здригнеться,
То буде ексклюзивний Трибунал,
Де сатанинське їдло відригнеться…
***
Московські попи поганьбили святе,
В осанні кремлівській верхівці…
Російську забув би я тільки за те,
Що нею освячені вбивці…
***
ДО РОСІЯН
Скажіть, росіяни – ви не християни?
Ви каїнське плем’я, що йде на братів?
Які ж ви слов’яни? – Скоріш – бусурмани:
Озброєна зграя злодюг і катів!
Ви кажете – Київ – це ваше коріння? –
Навіщо ж сокири націлили ви
На Дерево спільне? Чи ваше хотіння
Утнути наш стовбур до рівня трави?
Чи ви не забули, що родичі ваші
Живуть на оцій благодатній землі?
Невже, як прислужники «путінській раші»,
Не горді ви роси, а злі москалі?
Скажіть, росіяни – ви хворі чи п’яні? –
Хто на «допомогу» вас кликав сюди?
Тепер ви не друзі, бо ви окаянні
Злочинці, які наробили біди…
Себе Україна не дасть на поталу! –
Є Чесність і Гідність, є Правда у нас!
І Сила народна зупинить навалу! –
Ми це і раніше робили не раз!
Скінчиться війна – ви програєте звісно:
Вас будуть судити: і Богом, й людьми!
Ви хочете нас, бо у раші вам тісно? –
МОГИЛИ ПРОСТОРІ ВАМ ЗРОБИМО МИ!
ПРАВДА ПЕРЕМОЖЕ!
Фронтів горить диявольська підкова –
То в землю впікся люциферів слід.
Та в нас є Правда, Сила, Честь і Мова:
І нашу Велич бачить білий світ!
На Україну кинулась армада:
Калічить все залізом і вогнем..
Та в нас одна загарбникам порада:
«Ідіть услід за руським кораблем!»
Чому приперлись? У якій потребі?
Собі схотіли вкоротити днів? –
Бо в нас є «Привид Києва» у небі,
А на землі – багато Скакунів!
Чи в тім хоробрість, що «найбільші в світі» –
Підступно перші завдали удар?
За те в Гаазі будете в одвіті
І в пеклі буде смажитись ваш цар!
За вами – зло, за нами – Україна!
За вами – лжа, за нами – Правота!
Козак Мамай – не стане на коліна,
А з ним і ми, із Вірою в Христа!
КОЗАЦЬКА ПІСНЯ
Із Півночі на Вкраїну дме холодний повів:
Лізуть в неї без упину орди людоловів!
Чом вони сюди прибули? – нічого й питати:
Щоб добром набить бавули й нас порабувати…
Україна зажурилась от діда до внука,
Ось чому і знадобилась січова наука:
Розправляйте ж, хлопці, плечі, розігніте спини,
Доставайте щити-мечі й зайдам – домовини…
Повставали українці – від Сяну до Дону
І відкинуті чужинці до свого кордону:
Хтось ізмігся повтікати – не встигли добити;
Хтось зостався тут лежати – кістками біліти…
Не дамо землі і п’яді ордам на поталу:
Вдосталь в кожному заряді пороху й металу!
Нам ніколи не бувати в зайдів під п’ятою,
Бо хранить нас Божа Мати силою святою!
ДУМА ПРО КОЗАКА МАМАЯ
В тиші часу досвітнього,
Ще, коли Божий світ куня,
Біля дуба столітнього –
Січовик зупинив коня:
Сів на землю, осяяну
Крапелинами чистих рос.
В думу-думну затаєну –
Він заглибився усерйоз.
Доторкнувся до кобзи він,
Хмуро глянувши навкруги:
В Україну – зо всіх сторін –
Знову вдерлися вороги.
Знов для шаблі є ратний труд,
Знову буде кривавий бій:
Ворогам буде чесний суд,
Що змете їх, як буревій.
Вже світанковий промінець
Осяває козацький стяг.
Каже лицарю Вітерець:
«Час настав для твоїх звитяг!
Знову шаблю свою гостри
І коня ти свого сідлай:
Мчи вперед, обжени вітри,
І в бою ворогів здолай!
Вже погрозно козак встає,
Вже він верхи свого коня.
В нього мужність і сила є:
Віра в Бога – його броня!
Вже ясніє степів розмай
І пришпорений кінь ірже –
Україну козак Мамай
І врятує, і вбереже!
За Мамаєм постане Січ –
За Вітчизну свою святу,
Щоб шаблюками – навсібіч –
Порубати лиху орду.
Щоб степів золотий врожай
Не потьмарився від грози –
Є безсмертний козак Мамай
В Україні, в усі часи!
МИ НАЩАДКИ КОЗАЦЬКОЇ СЛАВИ
Наша Велич – правдиво-несхитна!
Наша Сила – сталево-тверда!
Богородиця – Мати нам рідна:
Покровителька наша свята!
Наша Віра – Всевишньому Богу!
Наша Мова – у слові співця!
Налаштовані на Перемогу
Наші мужні й хоробрі серця!
Наша Гідність – служити Вітчизні!
Наш уклін – небесам і ланам!
Ми завжди супротивники грізні
Для усіх, хто погрожує нам!
Ми нащадки козацького роду:
За пороги нас кличе Дніпро!
Захищати готові Свободу
І робити спроможні Добро!
НАВПАКИ
Хотів нас роз’єднати? – Марний хід,
Бо ми тепер – єдиний моноліт!
Волав, щоб склали зброю? – Навпаки –
Її ще більш для кожної руки!
Бажав, щоб позабули хто ми є? –
Та ми ще дужче горді за своє!
Жадав собі назустріч хліб і сіль,
Та куля й слово – гонять звідусіль!
Сказав: «Забудьте мову! Вчіть язик!» –
Послав тебе на прутень степовик!
Гадав, що покріпачиш нас за дні –
Готуйся до розгрому в цій війні!
Схотів орла на нашому Гербі? –
Та тільки зась розкатаній губі!
ВИРОК
Не поспішає каятися Каїн,
Спокутуючи свій смертельний гріх.
Й на Україну – з центру до окраїн –
Лягає попіл і кривавий сніг…
Христа в плече знов цмокає Іуда:
Сьогодні він із ботексним лицем,
В якому лжа, підступність і облуда –
Ті терни, що сплітаються вінцем…
Кремлівський жрець, для Молоха й Баала,
Приносить в жертву наших немовлят
І хоче, щоб усе затаврувала
Червона зірка… Тільки то – навряд!
За братовбивство – Каїна – до страти!
За зрадництво – є зашморг для іуд!
За кров дитячу має покарати
Отих катів – людський і Божий Суд!
ВОЛОНТЕРИ
Європейському вибору – в прагненні змін –
Заважають кремлівські химери.
Та, у армії є допоможців загін,
Називають яких – волонтери!
Почалась в Україні масштабна війна,
Де пліч-о-пліч бійці й офіцери.
Та, армійські тили – це споруда міцна,
Бо тримають її волонтери!
Волонтери – сміливці: козацький ваш рід! –
Вас не спинять ворожі бар’єри.
Все для фронту везуть, не спиняючи хід,
Мирні воїни чи волонтери!
Щоб пожар не почавсь світової війни,
Заплили який «Іскандери» –
Мир і єдність рятують армійці й вони –
Добровольці – бійці-волонтери!