Марія Каменська. «Знаєш, а в мені йде війна…»

Знаєш, а в мені йде війна.

Люта, запекла війна.

Я раніше не знала сама,

Що я – суцільна війна.

Прости мене, я прошу.

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал

Може, це я почала війну.

Може, це я в собі бережу

Повсякчасну страшну боротьбу.

Я спинити її хочу.

Вбивчу жорстоку війну.

Прости мене, я прошу.

За те, що війну у собі ношу.

Знаєш, в мені багато жалю,

Провини, безсилля, страху.

Я з ними довго живу.

Може, вони розпалили війну.

Я буду шукати в собі

Місце, де немає війни.

Тож прости мене, я прошу.

Я більше не принесу війну.

Я закінчу в собі боротьбу.

Всі провини я відпущу.

Позбавлюсь безсилля й страху.

І любов’ю війну в собі огорну.

Знаєш, а в мені буває війна.

Я про це не знала сама.

Та я не суцільна війна.

В мені клекочуть любов та життя.