Google випустив святковий Doodle на честь 175-річчя
з дня народження класика української літератури Івана Нечуя-Левицького. На
картинці зображено сцену з твору письменника “Кайдашева сім’я”.
Іван Левицький народився 13 (25) листопада 1838 року в
Стеблеві, в сім’ї сільського священика. Змалку цікавився звичаями і побутом
селян, пізнавав скарби українського фольклору, що згодом яскраво відбилося в
його творчості.
Gazeta.ua пропонує 5 дивацтв українського класика.
Вставав та лягав у визначену годину. Їв тільки вдома у
призначену годину і ніколи ніде не хотів випити ні чаю, ні кави, бо то було не
в призначену годину і не таке як він звик, а значить могло йому нашкодити.
Щодня, у визначений час, ішов гуляти одним і тим самим
маршрутом: нагору до Володимирської, потім до фунікулера й назад Хрещатиком
додому, завжди під парасолькою. Дуже боявся застудитися і навіть їдучи влітку
на два тижні кудись брав з собою пальто осіннє, кожуха і шапку.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Дуже категоричним був щодо правопису: “Писати треба
так, як люди говорять!”. Велику зненависть мав до “і” та до
апострофа (писав сімя, а не – сім’я). Так само люто ненавидів “й” на
кінці прикметників у місцевому відмінку і страшно обстоював за те, щоб писати –
“на зелені траві”, “у сиві шапці” і запевняв, що так
говорить величезна частина України, бо він же багато років ходить до
Михайлівського монастиря і там розмовляє з прочанками, опріче того розмовляє з
двірниками і з бабами, що носять молоко.
1904-го року на ювілеї Нечуя-Левицького у
“Континенталі” коли всі його вітали і виголошували промови, він о
10-ій почав з усіма прощатися і пішов: “Уже десята година. Мені час спати,
бо заслабну”.
Іван Семенович нікого собі не вподобав. “Не знайшов
собі до смаку, – казав він. – Я, бачте, вдався собі естет і кмітливий. То зараз
і прикмічу в панні щось не естетичне і вже вона не моя”.