28 жовтня в Інституті філології
Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбулися
Історико-літературні читання з нагоди 120-річчя видатного сербського
письменника Мілоша Црнянського (1893-1977). Організаторами заходу виступили
кафедра слов’янської філології Інституту філології та Товариство дружби
“Україна – Сербія”.
Зі словами
привітання до присутніх звернувся Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки
Сербія в Україні п. Р.Булатович. Він, зокрема, звернув увагу на те, що
М.Црнянський, пройшовши непростий життєвий шлях, встигнувши в різний час
попрацювати й на дипломатичній службі, й простим кур’єром, і офіціантом, зумів
у своїх творах піднестися над повсякденністю та примітивізмом життя, осягнути
світ і людину в ньому на рівні кращих європейських зразків ХХ століття.
“Німці мають Ґете, італійці – Данте, англійці – Шекспіра, росіяни –
Достоєвського, ми, серби, маємо Црнянського, – зазначив Посол. – Це – наш
внесок у світову літературу та культуру, наша національна гордість, наша
ідентичність”.
Слово про
Мілоша Црнянського виголосив почесний професор Київського національного університету,
Голова Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка Борис
Олійник. Поет-академік порівняв творчість М.Црнянського з кращими зразками
літератур слов’янських та інших європейських народів, відзначив, що те
поєднання різних літературних видів та жанрів, яке спостерігаємо у
М.Црнянського, зустрічається не так часто, притаманне лише видатним постатям
світової культури. “Мені як поетові особливо близька поезія М.Црнянського,
– сказав Б.Олійник. – У той же час як читач я не може не захоплюватися його
блискучими прозовими творами, такими, як романи “Переселення”,
“Роман про Лондон”, а також есеїстикою та публіцистикою”. Значну
частину свого виступу Б.Олійник присвятив спогадам про власні враження від
знайомства із сербською літературою, як сучасною, так і класичною, а також про
свої численні поїздки до Сербії та Югославії.
Користуючись
нагодою, присутні привітали Бориса Олійника з його днем народження, побажавши
йому здоров’я і творчої наснаги. Студенти представили його вірші українською
мовою та в перекладі сербською.
Народний
артист України, лауреат Белградського літнього фестивалю (1994) Олександр
Василенко проспівав кілька пісень на вірші Б.Олійника.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Доповідь
про творчість М.Црнянського виголосила доцент кафедри слов’янської філології
Олена Дзюба-Погребняк, нагадавши й про роман “Переселення”, в якому
йдеться про утворення сербських поселень на землях Кіровоградщини та Луганщини
у ХУІІІ ст. Про творчий доробок митця, про його світову велич говорив професор цієї
кафедри, Голова Товариства дружби “Україна – Сербія” Павло Рудяков. Своїми
думками про творчість Мілоша Црнянського поділилися О.Деркач, М.Наєнко,
В.Ярмак, Д.Айдачич, А.Барило та Л.Святюк, М.Ізмайлова, Т.Єременко.
Читання
завершилися імпровізованою художньою частиною, коли студенти-славісти продекламували кілька віршів Мілоша
Црнянського.