Із незнаним та несподіваним Миколою Гоголем знайомить свого
читача український літературознавець і філософ Євген Сверстюк. 28 травня він
презентував у Києві книжку «Гоголь і українська ніч», яку писав багато років і
видав за два місяці. Текстом не для читання, а для самопошуку називає видання
його упорядник, літературознавець Олексій Сінченко.
Книжка вміщує 28 есеїв, які писалися майже 40 років,
зауважує упорядник. Автор посилається на дослідників Гоголевої творчості й
філософів, чиї праці були вилучені з наукового обігу в радянський час. Утім,
якщо читач шукатиме там суто літературознавчі розвідки, він розчарується, бо ця
книжка є чимось набагато більшим, зазначає Сінченко.
«Великою мірою ця книжка існує не так для читання, як для
самопошуку. Бо Гоголь був для автора тим, хто сприяв його внутрішньому
зростанню. І я сам пережив неабияке піднесення і можу сказати, що ця книжка
дуже мене змінила», – зізнається літературознавець.
Гоголь був свого роду революціонером, але він закликав не до
зміни державного устрою, а до зміни в самій людській свідомості, й це
відображено у книжці, зауважив модератор презентації, правозахисник,
віце-ректор Українського католицького університету Мирослав Маринович. Гоголя
тоді не розуміли – на таке ж нерозуміння наражаються люди, що виходять із
такими ідеями сьогодні, вважає він.
«Який найбільший докір ініціативі «Першого грудня», до якої
ми з паном Євгеном маємо честь належати? У надмірному моралізаторстві, у
неспроможності дати конкретні рекомендації, як усунути від влади злочинну силу.
У мене таке враження, що ми знову ходимо тими самими стежками, робимо ті самі
помилки», – зазначає Маринович.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Наступна презентація книжки про Миколу Гоголя запланована у
Чернівцях.