Анекдоти, легенди та легендарні анекдоти про митців, а ще
пародії на них
НА ДЕРЖАВНОМУ зібранні в Оперовому театрі Рильський тихим
своїм голосом читає свого вірша:
– «Хто може випити Дніпро?»
– Я!! – пролунав могутній бас – це в залі підвівся Ватуля.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
ЯКОСЬ в «Академбочці» сидів Гнат Юра, доки не розчулився:
– От Яковченка знають усі, впізнають, вітають, а мене не
впізнає ніхто…
Відвідувачі:
– Та що ви, не горюйте, товаришу Бучмо!
ПОЕТ СЕМЕНКО якось напосівся на Хвильового:
– Ви хаєте Михайля Семенка?
– Михайлємо Семенка! – була відповідь.
БУЛО ТАК, що в сталінські часи українські письменники, аби
врятувати життя, одружувалися з єврейками.
І от одного разу в палкій суперечці поет П. закинув Андрію
Малишкові:
– Антисеміт!
– Що? У мене навіть дружина єврейка.
– Гм. От ти й одружився з нею, щоб мучити. Антисеміт!
ВІДОМИЙ сучасний прозаїк П. мав дуже скандальну натуру й був
також нестримний до алкоголю.
– Ти, Женю, знов напився?
– Ні, просто не закусював.
– Що, харчів не було?
– Та ні, були. Просто хтось зуби повибивав.
ОЧЕВИДЦІ запевняють, що Павло Тичина не матюкався. Лише в
хвилину лютої безвиході міг прошепотіти крізь зуби:
– ЕМТееС твою мать!
ЯКОСЬ НА З’ЇЗДІ Щербацький проголосив з високої трибуни
вірша, який має бути взірцем для усіх інших поетів:
Я – раднянин,
Громадянин
Бо із країни рад,
І кожен інший раднянин
Мені по крові брат!
СЕРГІЙ ПАРАДЖАНОВ, згадуючи про дуель на пістолях з Юрієм
Іллєнком:
– Я вообщє стрєлять нє умєю. Но люді єво астановілі, чєм і
спаслі украінскоє національноє кіно.
І ПІШОВ Я ТОДІ ДО ПЕТЛЮРИ,
Як громами удаль загуло.
Скільки нас, молодих, яснооких
Од московської кулі лягло.
Ось як це було насправді у Сосюри, а не оте горезвісне: «бо
у мене штанів не було».
Бо, дійсно, у чому б він тоді пішов?
До речі, вірш «Бій відлунав» насправді написано так:
Бій одлунав і червоні знамена
Затріпотіли на станції знов.
І до юрби полонених
Сам комісар підійшов.
– Є українці між вами, я знаю,
Кожного кулі чекає печать!
Стиснуто зуби в останнім одчаї,
Всі українці мовчать.