У Німеччині відзначають 250-річчя Людвіга ван Бетховена. Він ретельно приховував обставини свого особистого життя. Однак, що про нього відомо?
Людвіг ван Бетховен. «Ода до радості»
1. Загадкова біографія генія
Точна дата народження Бетховена (Ludwig van Beethoven) – перша із загадок його біографії. Достеменно відомо лише про день його хрестин: 17 грудня 1770 року в Бонні. Дитиною він вчився грати на фортепіано, органі та скрипці. У сім років дав перший концерт (батько хотів зробити з Людвіга “другого Моцарта”).
У 12 років Бетховен почав писати свої перші твори з кумедними назвами на кшталт “Елегія на смерть пуделя” (імовірно під враженням від смерті справжнього пса). У 22 роки композитор поїхав до Відня, де і прожив до смерті. Він помер 26 березня 1827 року у віці 56 років, імовірно від цирозу печінки.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
2. “До Елізи”: Бетховен і жінки
Це питання так само овіяне таємницями. Фактом є те, що Бетховен так і не одружився. А ось сватався неодноразово – зокрема, до співачки Елізабет Реккель (Elisabeth Röckel, якій, як вважає німецький музикознавець Клаус Копіц (Klaus Kopitz), присвячена знаменита ля-мінорна багатель “До Елізи”) і піаністки Терезі Мальфатті (Therese Malfatti). Про те, ким була невідома героїня знаменитого листа “до безсмертної коханої”, вчені також сперечаються, сходячись на кандидатурі Антонії Брентано (Antonie Brentano) як найімовірнішій.
Правди ми не дізнаємося ніколи: Бетховен ретельно приховував обставини свого особистого життя. Але близький друг композитора Франц Веґелер (Franz Gerhard Wegeler) свідчив: “У роки життя у Відні Бетховен постійно перебував у любовних стосунках”.
3. Непроста у побуті людина
Повнісінький нічний горщик під роялем, недоїдки серед партитур, скуйовджена шевелюра і заношений шлафрок – і це теж, судячи з численних свідчень, був Бетховен. Життєрадісний молодий чоловік з віком і під впливом недуг перетворився у досить непростого в повсякденному побуті персонажа.
У своєму “Гейлігенштадтському заповіті”, написаному в стані шоку від усвідомлення прогресуючої глухоти, Бетховен вказує саме на хворобу як на причину свого поганого характеру: “О ви, люди, які вважають мене злосливим, упертим або мізантропічним – як ви несправедливі до мене, адже ви не знаєте таємної причини того, що вам здається. / … / Ось уже шість років я перебуваю у безнадійному стані, посиленому невігласами-лікарями…”
4. Бетховен і класика
Бетховен – останній з титанів “віденської класики”. В цілому він залишив нащадкам понад 240 творів, серед них – дев’ять завершених симфоній, п’ять фортепіанних концертів і 18 струнних квартетів. Він, по суті, перевинайшов жанр симфонії, зокрема, вперше використавши в Дев’ятій симфонії хор, чого до нього ніхто не робив.
5. Єдина опера
Оперу Бетховен написав лише одну – “Фіделіо”. Робота над нею далася композитору болісно, а результат досі переконує не всіх. На оперному терені Бетховен, як вказує російська музикознавиця Лариса Кириліна, вступав у полеміку зі своїм кумиром і попередником – Вольфґанґом Амадеєм Моцартом (Wolfgang Amadeus Mozart).
При цьому, як вказує Кириліна, “концепція “Фіделіо” прямо протилежна моцартівській: любов – не сліпа стихійна сила, а моральний обов’язок, що вимагає від своїх обранців готовності до подвигу. Первісна назва опери Бетховена, “Леонора, або подружня любов”, зображає цей антимоцартівскій моральний імператив: не “так чинять всі жінки”, а “так повинні чинити всі жінки”.
6. “Та-та-та-таааа!”
Якщо вірити першому біографу Бетховена Антону Шиндлеру (Anton Schindler), сам композитор говорив про початкові такти своєї П’ятої симфонії: “Так сама доля стукає у двері!” Дещо ближча Бетховену людина, його учень і друг, композитор Карл Черні (Carl Czerny) згадував, що “тему симфонії C-Moll Бетховену навіяв крик лісового птаха”… Так чи інакше: образ “поєдинку з долею” став частиною Бетховенського міфу.
7. Дев’ята: симфонія симфоній
Дев’ята симфонія Бетховена, прем’єра якої відбулася 7 травня 1824 року у Відні й супроводжувалася шквалом овацій, які композитор, на той час уже повністю втративши слух, не зміг почути, досі є неперевершеним твором в історії музики. “Ода до радості” на вірші Шиллера (Friedrich Schiller) стала гімном єдиної Європи.
Цікавий факт: при розробці технології запису музики на компакт-диски саме тривалість Дев’ятої симфонії (понад 70 хвилин) визначила параметри нового формату.
8. Бетховен і революція
Радикальність уявлень Бетховена про роль і значення мистецтва взагалі та музики зокрема зробили його кумиром різних революцій, в тому числі й соціальних. Сам композитор вів при цьому цілком буржуазний спосіб життя.
9. Скнарувата зірка: Бетховен і гроші
Бетховен вже за життя був визнаним генієм і ніколи не страждав від браку зарозумілості. Це позначалося, зокрема, на його уявленнях про розмір гонорарів. Бетховен охоче приймав замовлення від щедрих і впливових меценатів, а з видавцями часом вів переговори у дуже жорсткому тоні. Композитор був не мільйонером, але вельми заможною людиною за мірками своєї епохи.
10. Глухий композитор
Бетховен почав глухнути у віці 27 років. Хвороба розвивалася протягом двох десятиліть і повністю позбавила композитора слуху до 48 років. Новітні дослідження доводять, що причиною стало захворювання висипним тифом – поширеною за часів Бетховена інфекцією, яку часто переносять щури. Однак, володіючи абсолютним внутрішнім слухом, Бетховен міг складати музику і бувши глухим. До останніх років життя він не залишав відчайдушних – і, на жаль, марних, – спроб відновити слух.
Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.
Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/
“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.