Українська Національна Рада послідовно відстоює необхідність відновлення в якості Державного Герба України Герба Української Народної Республіки
Про це йдеться у Заяві Демократичного об’єднання “Українська Національна Рада” з питання про Державний Герб України.
Вважаємо, що вже саме проголошення конкурсу на розробку “великого” герба було абсурдним, блюзнірським і ганебним, бо Україна є правонаступницею УНР, і разом з успадкованими від неї державними символами – Гімном та Прапором – має успадкувати (без змін) і Державний Герб.
ЗАЯВА
Української Національної Ради
з питання про Державний Герб України
24.11.2020 м. Київ
В Україні відбувся так званий конкурс на найкращий ескіз “великого” Державного Герба.
Українці піддають нищівній критиці проект великого герба. Український інститут національної пам’яті (УІНП), Український інститут держави і права, Національна спілка письменників України і багато інших інституцій стверджують, що великий герб Україні не потрібен, оскільки її національним символом уже є тризуб.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Герб Володимира Великого Тизуб — це і є справжній Державний Герб України, символ нашої тяглості від Русі з центром у Києві, нашої боротьби за українську державність упродовж усього ХХ ст. Запровадження великого герба – це розмивання нашої ідентичності і національної єдності та нищення України як держави.
Українська Національна Рада послідовно відстоює необхідність відновлення в якості Державного Герба України Герба Української Народної Республіки, успадкованого нею від Княжої Держави Володимира Великого. Ця позиція УНРади знайшла широку публічну підтримку.
Вважаємо, що вже саме проголошення конкурсу на розробку «великого» герба було абсурдним, блюзнірським і ганебним, бо Україна є правонаступницею УНР, і разом з успадкованими від неї державними символами – Гімном та Прапором – має успадкувати (без змін) і Державний Герб.
Нагадаємо, що:
1. Герб Тризуб – родовий герб київських князів, Герб Княжої Держави Володимира Великого – найпершої визнаної у світі давньоруської держави з центром у Києві. Великого Герба у Володимира Великого не було.
«Не так уже й важко здогадатись, що віддати перевагу Тризубові перед середньовічним набором державних знаків київський князь Володимир Великий міг лише в тому разі, якщо за Тризубом стояло якесь глибше традиційне значення, ніж за популярними тоді конкретними зображеннями корони, орла чи лева», – стверджував відомий дослідник української державної символіки Олексій Братко-Кутинський.
2. Українська Народна Республіка взяла собі за Герб Тризуб Володимира Великого, успадкувавши його з давніх часів, що підкреслювало неперервність державотворення. УНР відмовилась від великого герба. Герб УНР – золотий Тризуб в золотому оливковому вінку на овальному блакитному щиті – максимально відтворював Герб Княжої Держави Володимира Великого. Цю роботу за дорученням Михайла Грушевського бездоганно виконав видатний художник і вчений Василь Кричевський.
Михайло Грушевський у листопаді 1917 р. говорив: “Я підчеркую, і кілька разів робив се, що ми не являємося, як часто висловлюються, якоюсь новою і молодою республікою, ми відновляємо тільки нашу державність, якою ми жили і яка була відібрана нам проти нашої волі, без признання; з тим відібранням ми ніколи не мирилися”.
28 березня 1918 року тризуб Київського Князя Володимира, віртуозно адаптований до законів геральдики Василем Кричевським, був затверджений як Державний Герб УНР.
3. Сучасна Україна є правонаступницею Української Народної Республіки, що підтверджено урочистою передачею повноважень Державного Центру УНР в екзилі керівництву сучасної України і відповідною Заявою керівництва УНР в екзилі від 22 серпня 1992 року. Україна має завершити успадкування від УНР її державних символів: Герба, Гімну, Прапора (без змін). Запровадження «великого герба» – це демонстрація невизнання УНР!
Згадка в Конституції про «великий герб» з’явилася під тиском комуністичної більшості у тодішній Верховній Раді, щоб дистанціюватися від спадку УНР. З цієї ж причини депутати-комуністи у Верховній Раді домоглися зміни овального щита на Гербі УНР на загострений донизу щит, на якому герб Тризуб раніше ніколи не розміщувався. Це на той час був вимушений компроміс. Отже і «малий герб», де Тризуб розміщений не на овальному, а на п’ятикутному щиті, порушує неперервність історичної тяглості України від попередників.
Процес відновлення української державності триває.
4. Герби встановлюються лише на етапі заснування держави, а потім передаються у спадок (слово «герб» і означає «спадок»). Герби не створюються чиновниками! Встановлення нового герба означає перезаснування держави і порушення державного правонаступництва.
5. Герб Тризуб – інтегральний самодостатній символ української єдності. Будь-які інші герби (та ще й різних епох!), штучно припасовані до нього (козак з мушкетом, архистратиг, золотий лев тощо) є елементами не згуртування, а роз’єднання нації, а також свідченням примітивності і дилетанства авторів. Тим більше, що на гербах не відображаються люди та зброя, а абстрактні символи. Усе стане на місце, коли Україна успадкує Герб від УНР, який підтверджує тяглість від Княжої Держави Володимира Великого, про що йдеться у Конституції України.
На відродження історичного герба сподівалися і очільники Державного Центру УНР в екзилі, зокрема останній Президент УНР Микола Плав’юк.
Остаточне повернення історичного Державного Герба стане демонстрацією Національної Гідності, важливим кроком до відкинення залишків посткомуністичного, постколоніального мислення й утвердить історичне правонаступництво України від УНР і від Княжої держави Володимира Великого.
Закликаємо народних депутатів України зупинити руйнування Української держави в турборежимі теперішнім її керівництвом і затвердити в якості Державного Герба України символ, який відповідає історичній тяглості, правовим засадам і здоровому глузду.
Слава Україні!
Голова Української Національної Ради Юрій Пальчуковський
Цю Заяву підтримали:
Олег Чорногуз, український письменник, журналіст, публіцист, громадський діяч
Михайло Сидоржевський, український громадський діяч, публіцист, редактор, поет, Голова Національної спілки письменників України, член Проводу ОУН
Ярослав Яцків, український вчений, доктор фізико-математичних наук, академік і член Президії НАН України, Президент Української астрономічної асоціації, директор Головної астрономічної обсерваторії НАН України, громадський діяч, учасник Ініціативи «Перше грудня»
Сергій Соболєв, народний депутат України від ВО «Батьківщина»
Оксана Савчук, народний депутат України від ВО «Свобода»
Володимир Пилипчук, народний депутат України І та ІІ скликань, екс-Член Президії Верховної Ради України, екс-віце президент Генерального Комітету Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Академік Академії економічних наук України, професор, громадський діяч
Володимир Шовкошитний, український поет, прозаїк, публіцист, громадський, політичний та державний діяч, доктор філософії в галузі політології, народний депутат України І скликання, ліквідатор наслідків аварії на ЧАЕС, президент Міжнародної організації «Союз Чорнобиль» (1990–2003), один із засновників Української екологічної асоціації «Зелений світ», перший заступник Голови Національної спілки письменників України (НСПУ)
Володимир Сергійчук, український історик, політик, письменник, професор, директор Центру українознавства Київського національного університету імені Т. Г. Шевченка, академік Академії наук вищої школи України
Юрій Макаров, журналіст, телеведучий, документаліст, письменник, оглядач часопису «Український тиждень», шеф-редактор директорату Суспільного телебачення, Голова Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка
Володимир Яворівський, український письменник, громадсько-політичний діяч, народний депутат України кількох скликань
Сергій Грабовський, публіцист, журналіст, політолог, історик, член Асоціації українських письменників, кандидат філософських наук, громадський діяч
Ашот Аванесян, Голова Ради національних спільнот України (організація включає 70 етносів та 350 громадських організацій), Заслужений діяч культури України, Посол Миру
Микола Головатий, український політик, вчений, Проректор МАУП, доктор політичних наук, професор, дійсний член Міжнародної Кадрової Академії, член-кореспондент Української Академії політичних наук, Заслужений працівник народної освіти України
Лариса Волошина, українська журналістка, телеведуча, психолог
Юрій Гнаткевич, український вчений, політик, народний депутат України кількох скликань, кандидат педагогічних наук, доцент, громадський діяч, Голова «Просвітницького центру національного відродження імені Євгена Чикаленка»
Володимир Філенко, народний депутат України кількох скликань
Михайло Слабошпицький, український прозаїк, критик, літературознавець, публіцист, громадський діяч, Виконавчий директор «Ліги Українських меценатів»
Богдан Червак, український громадський і політичний діяч, Голова Організації українських націоналістів, державний службовець, Перший заступник Голови Державного комітету телебачення та радіомовлення України
Віктор Терен, український політик та письменник, народний депутат України кількох скликань, член правління Національної спілки письменників України
Анатолій Лопата, генерал-полковник, колишній начальник Генерального штабу України
Олег Романчук, письменник, журналіст, публіцист, Головний редактор часопису «Універсум»
Сергій Пєтков, український правознавець, доктор юридичних наук, професор, експерт у галузі теорії права, прав людини, історії держави і права, адміністративного права, правоохоронної діяльностіі
Богдан Куфрик, журналіст, керівник відділу регіональних редакцій газети «Експрес»
Павло Лакійчук, капітан І рангу, керівник військових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ»
Тарас Марусик, експерт з питань мовної політики, член Національних спілок журналістів і письменників, громадський діяч
Василь Василашко, український поет, журналіст, Заслужений журналіст України, вчений секретар правління Товариства «Знання» України.
Володимир Богайчук, член Комісії людських та громадянських прав «Світового Конгресу Українців»
Олександр Костенко, доктор юридичних наук, професор
Петро Харченко, письменник, доктор філософії
Весела Залогіна, громадська діячка, член правління товариства «Україна-Болгарія», голова Київського товариства болгарської культури «Родолюбіє»
Миколо Бідзіля, український державний, політичний, громадський та науковий діяч, відомий вчений у галузі космічної біології, фізіолоґії рослин, біофізіки і радіобіолоґії рослин, кандидат біологічних наук, Голова громадського об’єднання «Товариство Закарпатців у Києві»
Віктор Світайло, Голова ОУН (д), громадський діяч
Михайло Роль, журналіст, публіцист, політичний експерт, громадський діяч, дослідник української національної символіки
Володимир Вермінський, український співак, композитор, диригент, Заслужений артист України, громадський діяч
Роман Круцик, історик, народний депутат України 2-го скликання, Голова Київської міської організації Всеукраїнського Товариства «Меморіал» ім. В. Стуса
Богдан Вовк, журналіст, Головний редактор газети «За вільну Україну плюс», громадський діяч
Олесь Гриб, громадський діяч, Голова Київської міської спілки ветеранів-державників
Георгій Лук’янчук, журналіст, громадський діяч, Голова ГО «Соловецьке братство»
Роман Пак, політик, громадський діяч
Роман Черніга, доктор фізико-математичних наук, громадський діяч
Костянтин Новаленко, український громадсько-політичний діяч, Голова ініціативи «УКРАЇНОЦЕНТРИЗМ», член Центрального Проводу Народного Руху України
Юрій Лукашенко, правник
Микола Нагорний, журналіст
Дмитро Нагорний, журналіст
Анатолій Гергель, юрист, правозахисник
Сергій Мартинюк, письменник, громадський діяч
Роман Колядюк, кандидат технічних наук, Міжнародний експерт зі стратегічного маркетингу та антикризових рішень, член Комітету з питань зовнішньоекономічної діяльності Київського відділення Торгово-Промислової Палати України
та інші.
Передплатіть «Українську літературну газету» в паперовому форматі! Передплатний індекс: 49118.
Передплатіть «Українську літературну газету» в електронному форматі: https://litgazeta.com.ua/peredplata-ukrainskoi-literaturnoi-hazety-u-formati-pdf/
“Українську літературну газету” можна придбати в Києві у Будинку письменників за адресою м. Київ, вул. Банкова, 2.