Кожен день чимось наповнений. Є справи першочергові, є такі, що можна відтермінувати. До першочергових належать ті, що стосуються роботи. Насамперед, викладання. В онлайн — режимі плідно працюю зі студентами. Разом підготували сайт, наповнили його контентом. Зараз працюємо над створенням газет і журналів.
А також як видавець читаю тексти у верстках, комунікую із авторами і художником-верстальником . В «Українському письменнику» вийшла у світ книжка «Точка сходження» , до якої увійшли 15 кращих оповідань і новел із 36, які були подані торік на здобуття Міжнародної літературної премії імені Василя Портяка. Книжка вийшла до 31 березня — дня народження новеліста . Планувалися заходи до цієї дати. На жаль , провести їх не вдалося через карантин.
Завершена робота над підготовкою до друку книжки поезій Володимира Базилевського “Евтерпа в снігах”. Прекрасні вірші одного з найкращих сучасних поетів.
Також підготовлена до друку книжка поезій сучасного болгарського поета Івайла Балабанова “Час для любові” у перекладі Віктора Мельника.
Із цікавістю прочитав і відредагував роман Олександра Єременка “2024”. Автор пропонує своє бачення розвитку конфлікту між Росією і Україною і прогнозує крах імперії у 2024 -му.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Готуються до друку “Спогади про видавництво “Молодь”, упорядковані Леонідом Петровським. Із читачем діляться своїми роздумами та незабутніми враженнями колишні очільники видавництва, редактори, автори. Погодьтеся, що колись у ті смутні часи це було яскраве вогнище української культури. І, на превеликий жаль, погасло у роки незалежності.
А тепер уже ближче про своє. Пишуться вірші. Бачу, що набирається на нову книжку. Вірші-спогади, вірші про рідний закуток у селі Рудники на Покутті, який називають Заріка. Про людей, що виринають у пам’яті, як осколки, їхні цікаві ремесла, самобутні долі. Виставляю вірші на сторінці у фейсбуці. Їх з увагою читають мої земляки, особливо заробітчанки у західних країнах. Відгукуються, коментують, просять писати ще. Вірші їх хвилюють, викликають спогади, емоційно бентежать. Такі відгуки підживлюють мою душу, навіть надихають. Стали уже традиційними телефонні розмови із друзями-земляками, Василями Герасим’юком і Рябим. Телефонуючи, діляться своїми враженнями від прочитаних у ФБ моїх свіжих віршів. Такі розмови збагачують, насичують, збуджують, заряджають.
Щодо читання для себе, для душі. Підбираю книжки, в яких знаходжу відповіді на питання, які мучать. Усі ми стривожені ситуацією в країні. Бентежить низький рівень компетентності тих, що угорі. А ще нестабільність, пандемія, лісові пожежі, війна на Сході. Звичайно, що готовими до всіх випробувань складно бути та й неможливо. Але треба мати запас міцності, який ще називають антикрихкість. Про це йдеться у книжці Нассіма Ніколаса Талеба “Антикрихкість “ (Як видобути вигоду із хаосу). Так, це саме те чітке слово, яке означує наш цілком можливий стан — стан хаосу. Хоч як би ми його боялися, але якщо він справді настане, його не слід лякатися, а бути до нього готовим. І це залежить від того, наскільки антикрихкою є влада і наскільки антикрихкими є громадяни країни. 2014-й показав слабкість держави і силу громадянського суспільства. Крихкість одних і антикрихкість других. Візьмемо до уваги такий приклад. Сильний боксер, багаторазовий переможець на рингу, здавалось би, є втіленням антикрихкості. Та чи так це ? Його крихкість може проявити себе за одну мить. Відмова коханої дівчини може привести його до сліз… Неусвідомлення себе представником нації може миттю скинути з його голови корону, і як наслідок — втрата прихильності мільйонів шанувальників, як це сталося нещодавно з Усиком.
Ми намагаємось уникати зіткнень із тим, чого не розуміємо. Але, як доводить автор, є ті, що схильні до протилежного. Крихкороб (fragilista) належить до тих людей, які завжди вважали і вважають, що того, чого вони не бачать, просто немає, а те, що вони не розуміють, не існує. По суті, вони постійно приймають невідоме за неіснуюче. І, як наслідок, крихкороб — це людина, яка змушує вас стати частиною украй штучних рішень і дій, коли вигода мала і видима, а побічні ефекти в потенціалі величезні і невидимі.
Згадаймо давньогрецьку мітологію. Коли Гідрі відрубували голову, на її місці виростали дві нові. Гідра дістала вигоду із ушкодження. Вона втілює собою антикрихкість.
Дамоклів меч символізує побічний ефект влади й успіху: не можна вивищитись і правити, не зіштовхуючись щохвилини із небезпекою — хто-небудь неодмінно докладе зусиль, щоб позбавити вас корони. Подібно до меча, ця небезпека буде непомітною, невмолимою і непередбачуваною. Вона підкрадеться до вас зненацька, після довгого періоду спокою, можливо, саме в той момент, коли ви до неї звикли і забули про її існування. Виходить так, що має значення не багатство, і не влада, а товщина кінського волосу. Але, на щастя, як обнадійливо тлумачить автор, подібні уразливі місця можна виявити, виміряти і перетворити у сильні — достатньо вміти слухати.
Багато аналогій, образних порівнянь можна угледіти в цій книжці, які можна застосувати до нинішньої нашої ситуації. І збагнути, що карантин — добрий засіб проти крихкості. Треба вміло ним скористатись.