Увечері 28 квітня 1947 року з перуанського порту Каяо в плавання через Тихий океан на 15-метровому плоту «Кон-Тікі» вирушив норвезький мандрівник Тур Хеєрдал з командою із п’яти чоловік. Через 101 день він доплив до полінезійських островів Туамоту, чим підтвердив власну гіпотезу про заселення полінезійських островів вихідцями з Південної Америки.
Тур Хеєрдал народився в 1914 році на півдні Норвегії у сім’ї власника пивоварні і працівниці антропологічного музею. З дитячих він цікавився зоологією і 1933 році вступив в університет Осло на природничо-географічний факультет, де познайомився з норвезьким мандрівником Бйорном Крепеліном, який мав величезну бібліотеку з історії та культури Полінезії. Ця зустріч багато в чому визначила наступну долю Тура Хеєрдала. До плавання на плоту через Тихий океан його підштовхнули старовинні літописи і малюнки із зображенням плотів інків, а також полінезійські легенди і археологічні свідчення, що дозволяли припускати, що між Південною Америкою і Полінезією могли бути контакти.
В кінці 1946 року Хеєрдал з невеликою командою однодумців прибув до Перу, де на верфі, безкоштовно наданій урядом Перу, з місцевих матеріалів збудував пліт за кресленнями іспанських конкістадорів, — дев’ять п’ятнадцятиметрових стовбурів бальсового дерева були скріплені конопляними мотузками і вистелені бабмбуком; основна дев’ятиметрова щогла була з мангрового дерева і на ній було закріплене велике прямокутне вітрило. На плоту була також невелика каюта, вкрита банановим листям. Із провіанту на «Кон-Тікі» була тонна води, 200 кокосів, батат, місцеві фрукти. Армія США безкоштово надала сухі пайки, консерви та аварійно-рятувальне обладнання. Радіозв’язок підтримувався з допомогою любительської радіостанції, яка працювала на акумуляторних батареях і ручному генераторі. Пліт був названий за іменем легендарного полінезійського героя.
«Кон-Тікі» відплив 28 квітня 1947 року в складі 6 чоловік: крім Тура Хеєрдала на плоту було ще чотири норвежця і один швед. Пліт був відбуксируваний на 75 кілометрів від берега, де його підхопила тихоокеанська течія Гумбольта. Першу землю екіпаж «Кон-Тікі» побачив 30 липня. Ще через 5 днів, була зроблена невдала спроба висадитись на один з островів атолу Ангатау. Лише 7 серпня, на 101-й день плавання після подолання 6980 кілометрів подорож «Кон-Тікі» закінчилась, коли пліт розбився об рифи поблизу безлюдного острова з архіпелагу Туамоту. Провівши на самоті близько тижня, екіпаж зустрів рибалку, який на каное перевіз їх на сусідній острів. Згодом «Кон-Тікі» з подорожуючими були відбуксирувані на Таїті французькою шхуною.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
За підсумками подорожі Тур Хейєрдал створив фільм «Кон-Тікі», який у 1951 році був удостоєний кінопремії «Оскар» як краща документальна стрічка. Величезним успіхом користувалася і книга Хейєрдала «Експедиція “Кон-Тікі”», перекладена на 70 мов і видана загальним накладом 50 мільйонів примірників.
В 1954 році по маршруту «Кон-Тікі» проплив американський моряк і письменник Вільям Вілліс, подолавши на 3,5 тисячі кілометрів більше, ніж Тур Хейєрдал; в 1959 році — чеський шукач пригод Едуард Інгріс, в 1973 році — іспанець Вітал Альзар. У 2006-у шлях «Кон-Тікі» повторив екіпаж з 6 чоловік, у складі якого був онук Хейєрдала Улав.
Сам Тур Хеєрдал здійснив ще кілька експедицій морями Атлантики, Індійського і Тихого океану, написав 10 книжок про свої подорожі, археологічні дослідження та культуру полінезійців, індіанців і жителів острову Пасхи, ставши одним з найбільших популяризаторів науки ХХ століття.
Він був нагороджений численними медалями та преміями, а також удостоєний одинадцяти почесних ступенів університетів Америки і Європи; у себе на батьківщині Тур Хеєрдал був визнаний «людиною тисячоліття». Він помер у віці 87 років від пухлини головного мозку у своєму маєтку в Італії. Йому ще за життя у Норвегії був встановлений пам’ятник, а в його будинку відкрито музей. У січні 2011 року до складу ВМС Норвегії увійшов сучасний фрегат «Thor Heyerdahl», названий на честь великого мандрівника.
Володимир Лук’янюк