У ньому – пояснення до застарілих та маловживаних слів. Працював Борис Тристанов над словником 3 місяці. Використав близько двох десятків джерел. Нині словник доступний у мережі Інтернет. Про це повідомляє suspilne.media.
Щоб розтлумачити “Енеїду” історик Борис Тристанов уклав словник. У ньому – 3 тисячі статей та три сотні коментарів до строф й рядків поеми Івана Котляревського.
Упорядник словника Борис Тристанов каже: “Це застарілі слова і маловживані слова, які зараз майже не зустрічаються. Є кілька значень слів. І в одній строфі це значення все пояснює, а в іншій – слово взагалі має інше значення”.
Укласти словник із тлумаченнями, говорить, вирішив, коли не знайшов жодного повного зібрання коментарів до поеми.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
“Енеїду” востаннє я читав іще в школі. Років 49 тому. До неї не повертався, а тут – повернувся. Мені стало ясно, що дуже багато слів, не скажу, що половина, але багато, які мені незрозумілі. Хоча я й багато працював із історичними джерелами”, – розповідає Борис Тристанов.
Для тлумачення Борис Тристанов використав майже два десятки джерел – це видання із коментарями мовознавців, а також українські та російські тлумачні словники.
“Лавися в німецькім фуркальці була”. Словник української мови дає, що “фуркальце” – це “дзиґа”. Ви ж не зрозумієте, як Лавися може на себе дзиґу натягнути. Словник у виданні 1842 року фуркальце подає як фуро. Це запозичення із французької мови у російській. І там фуро – це вузьке платтячко”, – каже упорядник словника Борис Тристанов.
Біля кожного зі значень – гіперпосилання на місце у тексті. Окрім тлумачення окремих слів, зібрані й пояснення до рядків чи строф поеми.
Борис Тристанов каже: “В “Енеїді” є так звані сталі вирази. Це рядки вставлені, їх потрібно розшифрувати і сказати, яке цей вираз має значення. Слова вам зрозумілі, а у виразі – може бути дуже багато значень”.
Не розтлумаченими поки лишились сім виразів. Вони перераховані у кінці словника.
“Хвіст з прикладом”, наприклад. Це Котляревський описує Каміллу. Що таке “хвіст з прикладом”? Що таке “приклад” всім зрозуміло, дуже багато значень”, – каже упорядник словника.
Поруч із тлумачною частиною на екрані відображається текст поеми. Тут же упорядник зібрав понад пів тисячі ілюстрацій, які публікували у виданнях “Енеїди”.
“Виявилося, що всі ці видання є в Полтаві. Крім одного, це видання 1931 року з ілюстраціями Миколи Алексєєва. Їх я замовляв у Львові”, – розповів Борис Тристанов.
За словами Бориса Тристанова, працював над укладенням словника упродовж трьох місяців. Нині він доступний для користувачів у мережі Інтернет.