БАЛАДА ПРО ВТОМУ
Все важче і важче обходитись
без автомата.
…Облетіло золото з дерев,
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
А плоди на них іще зостались.
Осінь — мов старий дрімучий лев,
Не готовий зустрічати старість.
…Небо — наче зношене пальто.
…І летять сніжинки молоді.
На плоди,
На золото,
На водку…
Ігор
Павлюк
На
вулицях битого скла вже скінчилося свято.
Крізь
нетрі сміття прослизаю, неначе факір…
Все
важче і важче обходитись без автомата,
Все
легше і легше старіти та пити кефір.
Ще
осінь, мов дівка, — патлата, п’янка, незужита,
Така гордовита,
не схилена блазням до ніг!
Як чисто
кохав я, щоб ніжно її розлюбити,
Бо хочу
й не можу, бо чимось вирощую сніг…
Бо хтось
мене кличе — до скіфів, Тараса чи інків,
Бо
просто до неба зносився благенький мундир.
А
стомлені вірші, немов нерозумні сніжинки,
Ховаються
нишком між листя, плодів і в кефір…
ПРО ПАМ’ЯТНИКИ
(трилер)
…і в тиші
ти схаменувся, вже прошепотівши:
я… пам’ятаю… пам’ятником був…
Ігор
Римарук
Мені
болить майбутнє, наче рана,
І
відчуваю шкірою, мов Брут:
Римарука
поцупили з майдану
І
тягнуть, гади, на металобрухт.
А він же
був такий звитяжно рідний,
Нескорений
для голубів та гав,
І, мов
картузик, у правиці мідній
Свою
«Сучасність» лагідно тримав.
У
розпачі Забужки кольорові:
Комусь
пудових хочеться прикрас…
А Драч
стоїть — тому, що мармуровий,
Мов
Кашпіровський, дивиться на нас.
Хтось
завтра загримить на переплавку,
Когось
ще перетворять на трубу…
Тримайся,
друже, — як би я не гавкав,
Ти теж,
мов Пушкін, пам’ятником був!
БАЛАДА ПРО РИБАЛКУ З МОЙСЕЄМ
Поїхали всі по-
рибалим біля Лети,
згадаєм отам-о
латину похоронну,
а рибу оддамо…
ну як його …Харону.
Мойсей
Фішбейн
Мойсей
покликав нас
Рибалити
до Лети,
Бо
пишемо не так
І робимо
не те.
І ми
таки прийшли.
Прийшов
народ поетів.
І сорок
літ ловив
Словечко
золоте.
Ловив… А
чи впіймав?
Та ж
вивчили латину
І
назбирали щук,
Яких
поїв Харон…
Я разом
з усіма
Монетку
в Лету вкинув,
Хоч
знав, що повернусь
У цей
глибокий сон.
ЛЕГЕНДА ПРО ФЕМІНІЗМ
Адже трутень – бджолине серце –
пилом вкрив…
Станіслав
Вишенський
Ми всі
від Єви в цей квітник прийшли,
Суть –
не в Адамі… Тільки б не забути:
Некохана
бджола – лиш півбджоли,
А
трутень, що кохав, – уже не трутень!
м.Чернігів