Уже майже
двадцять років я працюю разом з Мар’яною Ільницькою (Комарицею). За цей час
вона не тільки встигла стати серйозним науковцем – захистити кандидатську й
докторську дисертації, видати дві наукові книги й поетичну збірку «Діалектика
неба» (2006), а й народити та виховати двох донечок. А найголовніше – вона не
перестала писати віршів. Щоправда, пише їх мало, довго виношуючи, іноді читає,
а частіше — ні, але мені завжди цікаво спостерігати, як вона змінюється, коли
напише щось нове, і немовби п’яніє від знайдених образів чи метафор, як від
надмірної кількості озону. Це той випадок, коли поезія скрашує життя науковця,
дозволяє бодай на хвильку перенестися зі світу серйозних досліджень у світ
чаруючої краси.
Та портрет
Мар’яни як поетки й науковця був би неповним, якби я не описав нашого кабінету
і її робочого стола, який стоїть при самому вході до кімнати. Щоб менше
відволікатися від роботи, вона зробила над столом маленьку етажерку, а на неї
поставила два вазонки з квітами. Врешті, прикрасила всю кімнату, створивши
своєрідне квіткове царство. Тож коли б вам довелося завітати до нас у гості, то
ви не одразу б зауважили Мар’яну серед квітів.
Личило б ще щось
додати про її поезію. Але мені видається, що поезія сама говорить за себе.
Особисто мені подобаються ті її вірші, у яких відчутне глибоке дихання і ритм
серцебиття.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Василь ҐАБОР
***
Витерти ноги
перед
дверима
премудрості
потойбіч
стукає
Христос
***
Риби
птахи
задзеркалля
мовчки
летять
у Леті
***
Вода зупинилась
в очах
Риби
час потік
***
Коли сонце
було
богом
місяць розмінював
дні
і спливав час
як волосся
за Дунаєм
аж заручена
дівчина
стала
скіфською бабою
***
Жінка на
п’єдесталі
каблуків
почувається
вищою
від себе
чорне обрамлення
ніг —
кава
в білім горнятку
навиворіт
ховає на дні
гіркий
осад
бажання
пізнати
долю
***
Підняти
Ахіллесову п’яту
жінки
на висоту каблука
шлях
від міфу
до казки
***
Мар’яні
Савці
Турбулентність
мовчання
змушує
здійснити крок
ліворуч
у танець
або праворуч
у слово
в таємній надії
знайти колись
вихід
з замкнутого кола
стандартних па
музичної скриньки
бермудського
трикутника
почуттів
ДОВЕДЕННЯ ВІД СУПРОТИВНОГО
Ти колись думав
перевернути
світ
і ми весело
бігли
паралельними
прямими
у двох
системах
координат
та вісь хитнулась
і ми
глянули на
креслення
що це за
перпендикуляр
скрикнув ти
і втратив
точку опори
бо так і не зміг
зрозуміти
що я була
у трьох
вимірах
***
З червоного
полум’я
завжди
лишається
чорний попіл
і
білий дим
***
Грона
ворон
вісники снігу
білим по чорному
чорним по білому
інверс
книги
вічності
***
Вечірні будинки
світять
очима
за чиїсь гріхи
Soli Deo
Господи
добре нам
тут бути
зробимо три
намети
во ім’я Отця
і Сина
і Святого Духа
***
Хто потішить
Риб
у їхніх ангелів
мокрі
й солоні
крила
***
Б.
І. Антоничу
Риба
мовчить
бо досі
тримає в роті
сонце
ілюзію
світла
світу
***
Я Золота Рибка
щастя
коли
спіймана
завжди повертаюсь
у свою
казку
де нікому
виконати
три
мої
бажання
м. Львів