Смоляк Богдан Федорович нар. 27 вересня 1952 у м. Кам’янка-Бузька Львівської обл. Закінчив філ. ф-т (україністика) Львівського ун-ту ім. І. Франка. Працював учителем, у видавництвах і літ. та громадській періодиці.
Поет, прозаїк, есеїст, критик. Автор зб. поезій «Словник мовчання» (1995), «Осіння мітологія» (1997), «Шепіт вічного снігу» (2004), «Словник мовчання» (2010), «Інтерлюдія» (2015), «У самозреченні творящі: Катрени» (2017); зб. афоризмів «Альпінарій» (2007; 2016); книги-діалогу «Дерево життя» (2008, співавт.), детективної повісті «Телефонне убивство» (2009, співавт.), літ. портрета «Енергія оригінальності (Поезія Ярослави Павличко): Троєслов літературний» (2013); повістей «Далія» (ж. «Кур’єр Кривбасу», 1997, № 87–90), «Неосоромний океан» (ж. «Дзвін», 2003, № 8), «Любов узимку» (ж. «Пектораль», 2007, № 1–2), роману «Віднайдене місто» (ж. «Дзвін», 2014, № 6); зб. есеїв «Наближення до сокровенного» (ж. «Дзвін», 2018).
Поезію вибірково перекладено й опубліковано німецькою, польською, болгарською мовами.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Лауреат Міжнародної літ. премії ім. М. Гоголя «Тріумф» (2012), Всеукр. літ. премії ім. Ірини Вільде (2013).
Чл. НСПУ з 2003.