Салига Тарас

 

 

Салига Тарас Юрійович нар. 7 січня 1942 у с. Вихторів, нині Вікторів Галицького р-ну Івано-Франківської обл. Закінчив філ. ф-т Львівського держ. ун-ту (1969). Д-р ф. н., проф., д-р філософії Укр. вільного ун-ту (Мюнхен, 1992). У 1969–71 – журналіст, учитель укр. мови та літ-ри; 1972–77 – молодший науковий співробітник відділу укр. літ-ри та відділу історії України Ін-ту суспільних наук; 1977–94 – доц. Львівської політехніки; 1991 – завідувач кафедри укр. літ-ри ім. акад. М. Возняка, 1995–2004 – декан філ. ф-ту Львівського нац. ун-ту ім. І. Франка.

Літературознавець, критик, публіцист. Автор праць «Право на себе» (1983), «У глибинах гармонії» (1986), «У спектрі поетичних жанрів» (1988), «Микола Вінграновський» (1989), «Продовження» (1991), «Високе світло» (1994), «Імператив» (1997), «Відлитий у строфи час» (2001), «Вокатив» (2002), «Вогнем пречистим» (2004), «Петро Скунць. Всесвіт, гори і він», «Франко – каменяр» (обидві – 2007), «Воздвиження храму» (2008), «Екслібриси Евтерпи» (2010), «…Світ. Поет і його слово… Голобородькознавчі студії», «…І той вогонь, що не згаса…»; «Маланюкознавчі студії» (обидві – 2013), «Етюди про «Сонетне тяжіння» (2015), «О націє моя, роздерта і розбита», «Вогонь, що не згаса» (обидві – 2017).

Упорядник антологій «Стрілецька Голгофа» (1992), «Слово Благовісту» (1999), творів Б. Кравціва, Є. Маланюка, Р. Купчинського, Г.‑М. Лужницького, М. Осадчого. Упорядник, науковий редактор серії «Розсипані перли», в якій вийшли твори з його передмовою: В. Лесич «Вибрані поезії» (2010), В. Хмелюк «Поезії. Малярство» (2011), М. Дяченко (Марко Боєслав) (2011).

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал

Дійсний чл. НТШ. Заслужений діяч науки і техніки України (2002). Лауреат премій в галузі літ.-художньої критики ім. О. Білецького (1989), Фонду митрополита Андрея Шептицького, Воляників-Швабінських при фундації Укр. вільного ун-ту в Нью-Йорку, літ. премії ім. Б. Лепкого.

Нагороджений знаком Міністерства освіти і науки «Петро Могила», медалями НСПУ «Почесна відзнака» та Народного Руху України «За заслуги перед українським народом», орденами «За заслуги» ІІІ ступеня, князя Ярослава Мудрого V ступеня.

Чл. НСПУ з 1977.