Радовський Володимир Сергійович нар. 21 січня 1937 в Чернігові. Закінчив ф-т журналістики Львівського держ. ун-ту ім. І. Франка (1959). Працював старшим кореспондентом г. «Високий Замок», інших органах преси.
Прозаїк-документаліст, публіцист, журналіст. Автор художньо-документальних повістей «Б. М. Дашкевич» (1970, співавтор С. Паливода), «Гроза над Волинню» (1979), «Історія однієї телефоністки», «Небезпечне доручення» (обидві – 1983), зб. нарисів «Книги живуть і борються» (1986), зб. оповідань і нарисів «Золотий дукат на козацькій шаблі» (1994), «У зап’ястях Великого Яструба. Анатомія одного викрадення. Дослідження про життя та пригоди Андрія Войнаровського, небожа гетьмана Мазепи», «Правда чи міф? Бібліографічний детектив» (обидві – 2005); книг «Таємниче зникнення гетьмана Ізмаїла» (2010), «Смерть тілоохоронця. Епізод з історії опозиції в добу Хмельниччини», «Замкнена душа Петра Сагайдачного. Фрагменти та епізоди трагічного життя», «Приятелі-вороги. Там, де перетиналися дороги Сірка і Тетері», «Як пані Гетьманову перетворили на Мату Харі», спроба роздеградування і реабілітації», «Тамга гетьмана Мазепи» (усі – 2012), «Битва на Цецорі» (2015), «Чорний зошит» (2016), «Месник з Чигирина. Примарні сторінки історії» (ч. 1), «Месник з Чигирина» (2018, ч. 2).
Нагороджений золотою медаллю НСПУ «Почесна відзнака» (2017). Лауреат Міжнародної літ. премії ім. Ірини Вільде (2018).
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Чл. НСПУ з 1995, НСЖУ з 1967.
Проживає в Німеччині.