Чир Нестор. Березіль

А весни так хочеться,
(дай, Боже, весни!),
бо душа полощеться
в прикрощах сумних.

До весни йде Стрітення,
(дай, Боже, добра!).
Розлилися річкою
весняна пора.

Березіль усміхнений…
(дай, Боже, надій!).
Сипле з неба втіхою
свіжий сніговій.

Джерело: ukrlib.com.ua

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал