У пору вийшли ми з торбами:
Весна бажаная прийшла,
І з нив веселими струмками
Вода цілюща потекла.
Притьмом розбуджена природа
Вітає дивную весну,
І жайворонок вперш заводе
У небі пісню чарівну.
Давай-бо сіяти, мій друже,
В земельку вогкую зерно,
На лоні в неньки буде дуже
Рости у пестощах воно.
І силу творчую від себе
Посіє сонце опісля:
Його кохати буде небо
І пестуватиме земля.
У пору вийшли ми з торбами:
Давай-бо сіяти, давай!
Колись з веселими серцями
Зберем багатий урожай!
Реклама
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Джерело: