Дуже оригінально все виходить у спічах златоуста Володимира
Яворівського, який віртуозно перетасує грішне з праведним, і такий гримучий
коктейль виходить, що й Баба Яга позаздрила б – усе начебто так і треба. Правда
переходить у брехню, а брехня у правду – і все це пафосні орації від Володимира
Яворівського. Дивовижним демагогічним спритом надарований чоловік. От друкує
він 3 листопада ц.р. у “ЛУ” свою буцімто звітну доповідь на з’їзді, але в ці
вже дні дописав у неї низку пасажів, яких тоді на з’їзді, і близько не було. Та
й якби ж у цих інтертріпаціях була “правда, і тільки правда”, бо ж знов трохи
правди, трохи брехенції, і знову все по-яворівськи. Коли я на з’їзді і після
з’їзду дорікнув Яворівському, що він надто політизує спілку, то він оце у своїй
квазідоповіді ще два тижні тому буцімто виголосив: “Це “політизація”, пане
Слабошпицький, коли БЮТ виділяє Вам кошти на проведення конкурсу Яцика, щоб не
зірвати його?”

   Так от, шановний пане Яворівський, ми,
звичайно, надзвичайно вдячні особисто Юлії Тимошенко, яка від себе особисто, а
не від БЮТу, дала кошти, сума яких складає 1/7 бюджету конкурсу. При цьому
всьому Ви до того не маєте жоднісінького стосунку, а вже ставите собі в
заслугу, як це властиво Вашому стилю поведенції, та ще при цьому брендизуєте:
конкурс, мовляв, зірвався б. Та не зірвався б! Цим ясна річ, я не перекреслюю
благородство вчинку Юлії Тимошенко. Цим я вношу ясність, щоб читач не був
засмоктаний вашою демагогічною павутиною. 6/7 бюджету конкурсу внесли інші
меценати. Загрози зриву конкурсу насправді не було. Не вигадуйте, хоч у вас не
вигадувати не виходить.

   Здавалося дрібниці. Але так у Вас у всьому.
Усе по-яворівськи.