Справжнє ім’я Дмитро Михайлович Могилянський. Народився 28.01.1901 р. у Чернігові в родині письменника Михайла Могилянського, яка до революції жила в Петербурзі. У 1917 р. Могилянські повернулися до Чернігова, у 1919-му Дмитро закінчив гімназію, був членом “Просвіти”, співпрацював з газетою “Комуністична Боротьба”, а з 1921-го – з газетою “Красное Знамя”.
З 1925 р. проживав у Києві, з 1930-го – у Харкові. До арешту працював літературним співробітником часописів “Пролетарська Правда”, “Знання”, “Піонерія”, “Соціалістична Перебудова”, “Молодий Ударник”, “Знание”, у видавництві “Радянська школа”.
Перші вірші опублікував 1918 р. у чернігівській земській газеті. Вірші та оповідання друкував у додатку до газети “Вісті” (“Література, Наука, Мистецтво”), у “Новій Громаді”, “Червоному Шляху”, “Житті й Революції”, “Глобусі”, “Кіно”, “Всесвіті”, “Зорі”.
Опублікував повість “Полонені шуми”, видав дві збірки оповідань “Ведмеді танцюють” (1927) і “Сад” (1930).
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
У грудні 1934 р. видавництво “Радянська школа” перенесли до Києва. Поет залишився без роботи, і сестра Лідія запросила його до Дмитрова на будівництво каналу Москва – Волга, де було більше можливостей для творчої праці. З лютого до вересня 1935-го Д. Тась був літпрацівником, але потім повернувся до Харкова, напередодні арешту працював у редакції газети “Соціалістична Харківщина”.
Його заарештували 30.01.1938 р. Після арешту повернули до Дмитрова і тримали у в’язниці Дмитлагеря НКВС, де він спробував покінчити життя самогубством: “10 февраля 1938 г. в 8 часов утра камера № 6 была выпущена на прогулку во двор. В то время как дежурный т. Никитенко отошел в коридор, арестованный Могилянский зашел в уборную и повесился на полотенце, но был замечен и снят. 19.02.1938 г. Рябцев”.
“Приговорен: тройкой при УНКВД по Московской обл. 25 февраля 1938 г., обв.: в активной контрреволюционной работе на Украине. Расстрелян 28 февраля 1938 г. Место захоронения – Московская обл., Бутово”.
Тась Дмитро твори:
- А все ж ми стрінемося випадково
- А я піду
- Апсни
- Вістун
- Екран
- За перелазом стежка
- Криптомерії вклонились морю…
- Крізь кригопис вікна мого
- Мені журно, що осінь моя…
- Мені хочеться так як дитиною…
- На могилі Коцюбинського
- Не почуєш більше мого голосу…
- Полонені шуми
- П’яними гронами чорніє бузина…
- Сад
- Так день пройшов…
- Тополі стали наче струни…
- Туман
- Я б тебе цілував, цілував…
Джерело: