Колишу свою дитину
І співаю їй.
Люляй, люляй, любий сину,
Поки ти ще мій.
Сон-ява мені віщує,
Вітер вість несе. –
Мати бачить, мати чує,
Мати знає все.
Скоро підеш межи люди,
Щоб служити їм.
Шана й дяка тобі буде
На шляху твоїм.
На чолі твоїм корона
І жезло в руці.
В ризах, сину, ти червоних,
Ввесь ти в багреці.
Без упину ллється слава
На мою зорю –
І гримить в народніх лавах:
Радуйся, царю!
І на гору тебе, світе,
Попровадить путь.
Поведуть туди, а звідти
На руках знесуть.
Реклама
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Колишу свою дитину
І співаю їй.
Люляй, люляй, любий сину,
Поки ти ще мій.
Прага, 1940.
Джерело: