Хочете, буду янголом?
Вірите – не брешу.
Варту – сімох тюремників –
Крилами задушу.
Можна й без крил – правильно?
Крила – непотріб, картон.
Їх освятили загибеллю
Ікар і Фаетон.
Буду жебрацьким янголом,
Житиму на гілках.
Матиму свиту полатану,
Палицю у руках.
Хочете? Ні? – Байдуже!
З гілки на землю – бух!
Стану хоча б людиною,
Янголом буде мій Дух.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
* * *
Серце міста. Пагорби. Печерськ.
Наче хтось нектар у душу вилив.
Ребра змокли. Більше не пече
Те, що зранку спогади навили.
Серце міста. Небо. Далина.
Шелестять на вітах анекдоти.
Ви скажіть – хіба ж моя вина,
Що Дніпро зелений від нудоти?
Загублюсь, як парубок Еней,
Між дерев, де Банкова і бані.
Липо, глянь – мій джура Гіменей
Потонув у золотому жбані!