Щире слово подяки

Вважатиму себе невихованим, якщо не знайду кількох найтепліших рядків,
щоб від усього серця подякувати всім, хто привітав мене з черговим у моєму
сатиричному житті ювілеєм. У першу чергу щире слово подяки хочу висловити своїм
друзям і землякам: голові НСПУ В. Яворівському, голові вінницької НСПУ М.
Каменюку. Саме з їхньої «легкої руки» голова Вінницької обласної адміністрації
М.В. Джига люб’язно запросив мене відзначити ювілей у рідній Вінниці і надав
для цього чудове приміщення в обласній філармонії.

Не можу не згадати і Молодіжний Рух Києва на чолі з
А. Пушкаренком, Д.Тарасовим, Святославою Поповою, які з власної ініціативи
провели ювілейний вечір в Актовому залі Київського Національного університету
імені Т. Г. Шевченка, котрий свого часу я мав честь закінчити. Велике спасибі
ректорату і конкретно ? ректору університету Л. Губерському.

Не буде повною картина, якщо не згадаю Літературний
музей (директор Г. Сорока), їхніх співробітників Оксану Деркач і Наталю
Петренко, з ініціативи яких відбулася в історичних стінах презентація моєї
нової книжки публіцистики «Діти колонії», де обговорення статей збірника
переросло у ювілейне вітання.

 
Вдячний  усім часописам, які
надали сторінки для привітання ювіляра: «Літературна Україна» (головний
редактор С. Козак), «Українська літературна газета» (М. Сидоржевський), «Урядовий
кур’єр» (С. Брага), газета «Порадниця» (Тетяна 
Власюк), газета «Слово «Просвіти» (Любов Голота), «Нова газета» (Т.
Борисюк), газета «Вінниччина» (Любов Добринська), газета «Свобода», США (Р.
Гадзевич), журналу «Березіль» (В. Науменко), журналу «Бористен» (Ф.Сухоніс),
журналу «Журналіст України» (Віра Черемних), сатиричного журналу «Перець» (М.
Прудник). Не менш особлива подяка Республіканському інституту літератури імені
Т. Г. Шевченка (директор М. Жулинський), Першому національному  каналу телебачення, Інституту українознавства
(директор П. Кононенко),  Національній
спілці журналістів України (голова І. Лубченко), яка нагородила ювіляра за
публіцистичні статті в періодиці медаллю «Золоте перо», та  Українському козацтву — за орден «Пресвята
Покрова» (отаман ? полковник Вінницького полку імені Івана Богуна  В.Воловодюк), Вінницькому земляцтву (голова
В. Безносюк) та багатьом іншим.

 Окреме тепле
слово хочу сказати Калинівській районній адміністрації (голова Р.П.
Слісаренко), голові селищної ради рідного села Іванова – В.  Онуфрійчуку, редакції Калинівської районної
газети (головний редактор В. Бабійчук), усім самодіяльним колективам  Калинівського району, які брали участь в
ювілейному концерті. Усім письменникам-побратимам з Києва, Вінниці, Рівного,
Москви, котрі знайшли час приїхати до Вінниці, щоб сказати тепле слово.  А чи не найтепліша подяка моїм дорогим
читачам, які надіслали в ці ювілейні дні зворушливі і сердечні листи, листівки
й телеграми. І, звичайно, критикам, які в ювілейні дні мовчали, готуючись про
ювіляра ще сказати своє вагоме слово. Сподіваюся і їм подякувати, якщо їхнє
критичне слово буде позитивним.

 Зі
щирою  усмішкою на устах і подякою до
усіх  Вас, названих і не названих ?