Жиленко Ірина Володимирівна. Ягуари

Хай запам’ятає кожен —
люди, птаство і звірята:
в новорічну ніч не можна
ні сваритись, ні кусатись.

В ніч таку по тротуарах
ходять чемні ягуари,
некусючі, симпатичні,
чужодально-романтичні.

Ходять в парах ягуари
в планетарій, на каток,
на каток і в планетарій —
ягуародитсадок.

Їх зустрів і ледь не вмер
з ляку міліціонер.
Загукав і засвистів:
— Хто вас в Київ пропустив?

Я не вірю у казки.
Ягуари — хижаки.
Ягуари — людожери,
ягуари — дикуни.
Навіть міліціонерів
без страху їдять вони.
Не пущу я хижаків
до планетарію.
Геть ідіть в свою країну
Ягуарію!

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал

І сказали ягуари: — Любий дядечку!
Ми маленькі ягуари,
дошкільняточка.
Ми ні в кого ще не зжерли
ні мізинчика.
Ми купили ковзани у магазинчику.

Ми маленькі ягуари з Ягуарії.
Ми так хочем побувати в планетарії.
Ми побудем зовсім трішки
в планетарії.
А тоді підемо пішки
в Ягуарію.

Джерело: ukrlib.com.ua