Повірте, можна це пекуче літо
Перепливти. Але перегоріти.
Порвати хижі зашморги вогнів
Та задихнутись від солодких слів.
Втонути у нудотливій трутизні,
В розмовах про розтерзану Вітчизну,
Що в бідах наших винна не орда,
Відсутність довгожданого вождя.
А потайки кується гільйотина,
І тягнеться єлейна павутина,
Хтось руки потирає, хтось вмиває…
Й на ешафоті єдності немає.
Наталя Дзюбенко-Мейс
Джерело:
Реклама
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал