Дімаров Анатолій Андрійович. Хворобоголік

I

Страх не люблю лягати в лікарню!

Мало того, що в тебе виявлять десяток хвороб, про які ти й гадки не маєш, та ще й підселять до хворобоголіка. Який не просто любить хворіти, а хворобами тільки й живе. Про них тільки й стогне. І не повірить нізащо, що хтось більш хворий, ніж він:

— Прикидається. Теж мені хворий знайшовся!

Один такий мене до смерті замучив: день і ніч про свої хвороби торочив. Ідеш на сніданок, а він навздогін:

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал

— Что-то у меня стул подозрительный. Не хотите взглянуть? Кашлянеш ненароком — обов’язково обізветься:

— А вы проверялись на предмет туберкулезной палочки?

Я й виписався передчасно з лікарні. Боявся: здурію! І коли вже зібрався, коли попрощався, він мене зупинив на порозі:

— Вы ж забыли мой телефон записать!

— ?

— Будете названивать, справляться о моем здоровье.

Вийшов з лікарні — пожбурив записаний телефон у кущі.

II

І ви думаєте, не розшукав мого телефону?

Дзвонить щотижня, терзає мою нещасну дружину (я прикинувся глухим).

Отоді я і вигадав оце: “хворобоголік”. На кшалт “трудоголіка”.

Джерело: ukrlib.com.ua