Діброва Володимир Георгійович. Вірш

БРУНАТНАЯ ХВИЛЯ

(ні)

ХВИЛЯСТЕ ВОЛОССЯ

(ні)

КОХАННЯ ЗНЕНАЦЬКА УРВАЛОСЯ

Реклама

Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал

(так! чим простіше, тим краще, розлюбила, каже, стервиго!)

ВІДТРУЧЕНИЙ

(гарне слово, незаяложене, треба його вставити)

ДУШУ ПРОЙНЯЛИ МІЛЬЯРДИ ЖАЛІВ

(вже писав десь, і їй же, здається, закреслюю)

КОТРИМ ЖИТТЯ ОБДАРОВУЄ СМЕРТНИХ ОДИН ЛИШЕ РАЗ!

(задовгий рядок, модернізм, скажуть, – ізми їм скрізь увижаються, кугутня)

НЕСКІНЧЕННИХ МОТОК

(так-так!)

МОТОК НЕСКІНЧЕННИХ

(чого? спіралей життя? спіраль – пружина – прижунка, тьху!)

КОХАННЯ – ЦЕ СВІТОВЕ ДЕРЕВО, ЦЕ –

ПРУЖИНА, ЩО ЗДАВНА ЄДНАЄ СВІТИ У ЄДИНУЮ

(прикро, звичайно, що не я першим її одшив)

ТВОРЧІСТЬ

(тільки вона в мене й лишилася, та упольованих рим)

ТА УПОЛЬОВАНИХ РИМ ДОБІРНІ ПЕРЛИНИ

(від болю власного – до філософських висновків!)

ГРАДОМ ПОБИТО

ЦВІТ ЯБЛУНЕВИЙ

ЗБЛІД СВІТОЗВІД

ЛИШ СНАГА ТА ЖАГА, ЖНИВА, КОНІ, ЛІТЕПЛО

ТА ПРЕДКОВІЧНАЯ РІКА-ДУНАЙ!

(цікаво, хто-то її зараз…той?)

Джерело: ukrlib.com.ua