1920-2011
Гулак Карпо Микитович – письменник, народився 12 жовтня 1920 року в с. В’язівок Павлоградського району, в сім’ї селянина. Закінчив Новомосковську медшколу, Слов’янський вчительський та Запорізький педінститут. 50 років працював вчителем, директором дитячого будинку та середньої школи у Дніпропетровській області.
Решту життя провів у Ялті.
К. М. Гулак за фахом педагог. 50 років працював учителем, директором дитбудинку, директором середньої школи на Дніпропетровщині. Інвалід війни. Брав участь у визволенні Криму від німецько-фашистських загарбників. Зараз живе в Ялті. А родом він з Павлоградського району, з села В’язівок, тому і герої багатьох творів — його земляки.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
“Дай, Боже, щоб такі сумні часи ніколи не звідали наші майбутні покоління людей”, — зауважує К. Гулак у передньому слові до своєї збірки. Не можна без хвилювання і болю читати його документальні оповідання “Дикі груші” — про долю хлопчика, якого кидає мати на станції з надією, що він потрапить до дитбудинку і буде жити; “Шрам” — про людські безпомічність і милосердя; “Баба Химка” (“В її гіркій долі — пише автор, — віддзеркалилася доля всієї України”); полемічну статтю “Це не забувається”…
Визнання: Відмінник народної освіти України. Автор поетичної збірки “Ялтинські вечори”, “Дикі груші”, “Відлуння лихоліть”, “Кров і сльози”, “Дикуни”, “Голод”, “Тече річка невеличка” Майже у всіх своїх творах Карпо Микитович розповідає про своє рідне село В’язівок, про його історичне минуле.
Гулак Карпо Микитович твори:
Джерело: