Час відвіяв слів легких полову,
лиш добірне зерно на токах.
Вірші Леоніда Кисельова,
пригорщ зерен золота, важка.
“Завтра буде світ такий, як завше…”
живемо, і справді він такий.
І твоя кохана вийшла заміж,
хлібом не годує їжаків.
“Заспівайте, сестро, заспівайте;..”
Йде Шевченко, Катерина йде.
На Подолі жде трамвая Байда,
од біди собаку одведе.
“В зорянім серпневім павутинні..”
Ця потужність в сотні мегават!
Не міраж — оаза у пустині,
проростає жито, не трава.
Вірші Леоніда Кисельова…
Не забуде їх моя земля.
Коником в траві туркоче слово.
Чується: “Не бийте журавля…”
Реклама
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Джерело: