Горак Роман Дмитрович нар. 17 січня 1942 у м. Городок Львівської обл. Закінчив хімічний ф-т Львівського ун-ту (1964), аспірантуру при ньому (1971). Кандидат хімічних наук (1972). Директор Львівського нац. літ.-меморіального музею І. Франка (1992–2017). Проф. кафедри історії укр. літ-ри Львівського нац. ун-ту ім. І. Франка (2002–18).
Прозаїк, есеїст, драматург. Автор книг «Тричі мені являлася любов» (1983, 1987; 2006; 2018), «У сутінках. Задля празника» (1989), «Лесь Мартович» (1990), «Одна з тисячі безіменних», «Адреси пам’яті І. Франка у Львові» (1993), «Легенди Нагуєвич», «Целіна родом з Трускавця», «Меценат – бідняк», «Марія, мати Франкова» (1994), «Адреси юності І. Франка в Дрогобичі», «Городок» (1995), «Дім на Софіївці» (1996), «Месник Макомацький» (1996; 2008), «Нащадки Івана Франка» (1997), «Стефан Ковалів» (1998), «Розвіяні вітром», «Нагуєвичі, 1936» (1999), «Трагедія Богдана Лепкого» (2002), «Іван Франко та Жовківщина», «Криворівня» (обидві – 2004), «Загублені на Журавенщині» (2005), «Дорога до Жовтанців» (2006), «Де верхи взносить наш Бескид гордий…» (2007), «Твоє ім’я не вимовлю ніколи», «Друга спроба І. Франка стати доц. Львівського університету», «Вершини людського духу: до життєпису І. Франка», «Так званий перший соціалістичний процес Івана Франка» (усі – 2009), «Призабуті з Вовкова», «Церква Благовіщення в Городку», «Друзі з Добрівлян», «Кров на чорній ріллі», «Дім на Софіївці», «Львів – місто І. Франка» (усі – 2010), «Дрогобич – місто юності Івана Франка», «Прозвані юродивими. Есеї про Шевченка» (обидві – 2011), «Подільськими дорогами Івана Франка», «Іван Керницький – поет з Божої ласки», «Третя варта. Есеї про Івана Франка» (усі – 2012), «Втеча у прірву. Есеї про Леся Курбаса» (2014), «Василь Стефаник» (2015–17, т. 1–3), «Франкова Ясениця-Сільна», «Бажав я для скованих волі» (обидві – 2015), «Кинути каменем. Есеї про Ірину Вільде», «Львівські історії» (обидві – 2016), «Запоки засурмить ангел», «Дітям про Маркіяна Шашкевича (обидві – 2017), «Українські історії. Повернення додому», «Журавлі відлетілі», «Вовчухи – село при дорозі» (усі – 2018), «Увійди в радість мою. Есеї про Андрея Шептицького» (2019). Упорядник та автор передмов до книг «Ольга Дучимінська. Сумний Христос» (1992), «Михайлина Рошкевич. Таку вже Бог долю судив» (1993), «Василь Загаєвич. Твори» (2001), «Іван Керницький. Король стрільців» (2012), «Василь Ткачук. Золоті дзвінки» (2014). Упорядник збірників та автор передмов до книг «Троє з Городка» (2014), «Софія Яблонська. Книга про батька» (2016), «Іван Франко. Іван Вишенський (польською мовою, 2016), «Іван Франко. Абу-Касимові капці» (2017), «Ремель. Урок історії» (2018); у співавторстві з Я. Гнатівим – «Між вогнями» (1994), «Іван Франко» (2000–09, у 10-ти т.). Упорядник та редактор творів заборонених і забутих письменників.
Кіносценарист, автор театральних постановок та авторських програм на радіо та телебаченні.
На сцені Львівського нац. укр. академічного театру ім. М. Заньковецької постановлено його драми «Картка любові», «Артистка», «Святомиколаївський вечір», «Поцілунок самотності» «Та, котру любили» «Спогад про Саломею» та «Божевільна» (дві останні завоювали Ґран-Прі на міжнародних фестивалях). Автор лібрето опери М. Волинського «Данило Галицький».
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Лауреат Нац. премії ім. Т. Шевченка (2011), премій ім. М. Возняка в галузі літературознавства, «Золота фортуна» Міжнародної академії наук (обидві – 2006), ім. І. Франка (2007), ім. Ірини Вільде (2015), ім. В. Стефаника (2016). Заслужений працівник культури України.
Чл. НСПУ з 1988.
Горак Роман Дмитрович твори:
Джерело: ukrlib.com.ua