Я зробив собі конька,
Стригуночка-воронька.
Взяв, запріг його у возик,
Але він мене не возить.
Попросив би я конька
На конюшні у Ілька,
Не вербового,
Живого,
Та боюсь — впаду із нього
Всім на сміх і на біду…
Краще з цим у двір піду.
Джерело:
Реклама
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал