— Чого це вранці пчихати, — дивись,
Невже схолов від сонячного літа?
— Це я від тебе, жінко, простудивсь,
Бо зранку ти — немов північний вітер…
Не перестарайтеся…
Як є у завойовники охочі,
Хай завойовують серця жіночі…
Вчиняйте опір, та недовго, милі,
Щоб завойовники, дивись, не відступили.
Джерело:
Реклама
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал