Ти знаєш
Ми добре з тобою
Так добре з
тобою вдаємо мудрих
І навіть краще
вдаємо злих,
Слухаючи музику
пізньої осені,
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
З картин Моне і
інших
Уже неживих,
Бо в тих, що
досі живі
Осінь якась не
така –
Мертва, напевно,
в них осінь.
Маленькі дракони
на верболозі
Співають пісні
мовою риб
Й стрибають у
квіти,
Щоб бджолами
часу
Від нас і від
світу
Сховатись в
траві
***
Якщо просунути
око в годинника,
Якщо в годинника
просунути око,
То нічого
довкола не зміниться,
Бо завше своїми
очицями
Відлічуємо час,
Бо очиці наші
найкраще знають час,
Вони з ним
особисто знайомі
І ведуть із ним
бесіду,
Як зі
старим-добрим знайомим,
І кожен наш
кліп, кожен спалах нашого взору –
То
найправильніша одиниця часу,
Бо з таких
кліпів і спалахів
Виткане все наше
життя
І тим мруґанням
очиць
Ми не тільки
відлічуємо час,
А й ділимо весь
власний світ на кадри,
Котрі по трохи
сплітаються воєдино
В наше дивно
кіно, що має ймення життя.
Якщо просунути
око в годинника,
Якщо в годинника
просунути око,
То нічого
довкола не зміниться,
Бо ми завше
своїми очицями
Відлічуємо час…
м. Теребовля