Кажуть, перше враження від знайомства із людиною надто важливе для подальших стосунків. Початок 1990-х… Сумщина. Мальовниче, заможне слобожанське село Боромля Тростянецького району. Велелюдний стадіон, де, як кажуть, яблуку немає де впасти. Народ зібрався на щорічний Всеукраїнський сільський фестиваль мистецтв «Боромля». Тоді, зі знімальною групою Сумського обласного телебачення ми приїхали висвітлювати цей захід. Тримаючи в руках програму концерту, дивуючись розмаїттям відомих учасників, запитую в першого-ліпшого глядача: «Хто все це організував?». Відповідь отримав без затримки: «Віктор Герасимов! Он він, з Павлом Зібровим спілкуються…». Так, з мікрофоном у руках, я й підійшов уперше до Віктора Володимировича. Він тоді розповів, що ідея цього унікального, першого в незалежній Україні сільського фестивалю, насправді – колективна. Вона належить, окрім самого Герасимова, поету-тростянчанину Леоніду Татаренку та Івану Коломійцю – начальнику Боромлянської пересувної механізованої колони № 145. Звісно, підтримана Сумським обласним управлінням культури.
Зліва направо: Віктор Герасимов, Віктор Головко з дружиною, Володимир Івасюк. Київ, 1978 рік.
Віктор Герасимов на той час був ведучим популярних програм Українського радіо, зокрема, «Від суботи до суботи», « І знову зустріч». Тому з інформаційним супроводом фестивалю проблем не було. Окрім радіо, фестиваль «Боромля» охоче транслювали по телебаченню і він за короткий час здобув небувалу популярність.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Микола Гриценко, Віктор Герасимов. Трускавець, 2016 рік.
Від того інтерв’ю з Віктором Герасимовим і триває наша дружба. Вона стала міцнішою, конкретнішою, так би мовити, після мого переїзду до Києва в 2000 році. Віктор Герасимов часто запрошував на свої ефіри, зокрема, як поета-пісняра. Ми із Сумським композитором та виконавцем Валерієм Козупицею написали чимало пісень, які отримали своє перше звучання на всю Україну саме в програмах Віктора Герасимова. Київський період нашої дружби можна назвати творчо-пісенним. Віктор Володимирович майже відразу запросив до вступу в організовану ним Асоціацію діячів естрадного мистецтва України… Там я дізнався більше про його надзвичайні організаторські здібності, не раз переконувався, що цій людині під силу проведення наймасштабніших мистецьких форумів.
Для більшості митців спроба щось організовувати, гуртувати, вести за собою – непосильне завдання. А в Герасимова організаторські та творчі начала переплелися. Все – через характер! Природою, батьками, вихованням йому закладено неймовірний дар – любити людей, дар спілкування, небайдужості. Певне, тому, що він – щира дитина вільного степу! Народився 13 листопада 1941 р. у місті Нікополь (Дніпропетровська область). Зі шкільної парти його життя пов’язане з музикою: спочатку музична школа, згодом Херсонське музичне училище. Але головне було те, що бентежило душу – поезія! Перші його вірші з’явилися в газеті “Нікопольська правда”, пізніше – на сторінках херсонської обласної молодіжної газети. Згодом Віктор Герасимов закінчив Харківський інститут мистецтв за фахом: соліст-інструменталіст, диригент, педагог. Але так сталося, що саме радіожурналістика стала тією музою, яка зуміла поєднати в цьому митцеві організаторський, музичний та поетичний таланти. В системі Держтелерадіо він працює із 1971 року – до сьогодні (Суспільне телерадіомовлення). Ось уже – понад 50 років! Погодьтеся, завидна вірність.
Віктор Герасимов відбувся і ствердився як поет-пісняр. Він автор понад 100 пісень, які вийшли в співпраці з композиторами В. Філіпенком, К. Мясковим, І. Карабицем, О. Злотником та ін. В різні роки його пісні в репертуарі Софії Ротару, Миколи Гнатюка, Алли Кудлай, Раїси Кириченко, Василя Зінкевича, Назарія Яремчука, Ніни Матвієнко, тріо Мареничів…
Журі Всеукраїнського фестивалю «Трускавецька фієста» під час відбіркового конкурсу
Минулого року я із захопленням випадково натрапив у ефірі на пісню Віктора Герасимова з відомими багатьом словами: «… Маки червоні, вогні на пероні, відходить поїзд у далеку путь…». Це була сучасна інтерпретація молодих українських виконавців, досить оригінальна й талановита. Я одразу ж набрав номер телефона свого друга, ділячись свіжими враженнями. Віктор Володимирович здивовано й, звісно, з приємністю відреагував: «Я ще й не чув. Треба познайомитись із цими хлопцями…»
Деякий час Віктор Володимирович Герасимов працював на Українському телебаченні головним редактором музичних програм. Саме там активізувалась його співпраця з такими композиторами як Іван Карабиць, Микола Мозговий, Леонід Попернацький, Олександр Злотник, Остап Гавриш… Тоді народилися популярні пісні: «Маки червоні», «Я люблю твої тихі затоки», «Зачаровані слова», «На Подолі», «Останній Орфей» та багато інших.
Організаторський хист, небувала енергія, бажання відкривати нові таланти досі тримають Віктора Герасимова в чудовій формі! Він щороку збирає гурти митців на Всеукраїнських фестивалях «Пісенний вернісаж» та «Трускавецька фієста». Попри війну, тривоги призначає зустрічі за знайомою для мільйонів адресою: Київ, Хрещатик, 26.
У свої 85 літ Заслужений діяч мистецтв України Віктор Герасимов – повний ідей, проєктів, планів. Досі слідкує за новими виданнями поетичних та прозових книг, пісенними альбомами. Ви його можете побачити в гущі як популярних митців, так і в концертних залах. Спілкування з Віктором Володимировичем – справжня розкіш! Його цупка пам’ять береже в найтонших деталях чисельні історії з культурного життя України в її різні історичні періоди. Так хочеться аби він сформував книгу спогадів, яка, переконаний, стане бестселером. Адже все його життя – бестселер!
Вітаючи свого багаторічного творчого побратима хочу побажати – не зупинятися! Ні на часину, ні на хвилину, ні на секунду. Бо тільки в невпинному русі, обов’язково між людей – увесь Герасимов!
Микола Гриценко,
перший заступник голови Національної спілки письменників України, Заслужений діяч мистецтв України.