У Рівному відбулося урочисте нагородження переможців конкурсу на здобуття премії «Я хочу жити в Україні – 2026», присвяченої пам’яті відомого українського поета, композитора, автора-виконавця та громадського діяча Олександра Смика. Цьогорічною лауреаткою стала Юлія Майборода (Бандерівна) з авторською піснею «Танго звитяги». Під час заходу також оголосили про заснування фестивалю імені Олександра Смика, покликаного продовжити творчі традиції митця та сприяти розвитку української співаної поезії й авторської пісні.
26 жовтня 2026 року Олександру Смику виповнилося б 69 років. Його земний шлях завершився, однак залишилися пісні, поезія, творчі ініціативи та пам’ять, яку бережуть друзі, колеги й численні шанувальники його таланту.
З нагоди дня народження митця у Рівному та Тернополі – двох містах, які він вважав рідними, – відбулися вечори пам’яті, сповнені спогадів, музики та щирих емоцій.
Однією з подій, присвячених вшануванню творчої спадщини Олександра Смика, стало проведення конкурсу на здобуття премії за найкращу українську авторську пісню «Я хочу жити в Україні – 2026».
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Його організаторами виступили Асоціація діячів авторської пісні та співаної поезії Рівненського обласного відділення Національної всеукраїнської музичної спілки, створення якої свого часу ініціював сам Олександр Смик, Український клуб авторської пісні та співаної поезії, а також дружина митця Марія Гудима.
Минулого року церемонія нагородження лауреатів відбулася у Тернополі під час вечора пам’яті Олександра Смика. Цьогоріч естафету прийняло Рівне, що стало символічним продовженням традиції єднання двох міст, нерозривно пов’язаних із життям і творчістю поета.
Урочиста церемонія нагородження відбулася в Рівненському міському палаці дітей та молоді. До організації та проведення заходу долучилися вихованці клубу авторської пісні «Музика мрій» під керівництвом авторки-виконавиці, минулорічної лауреатки премії Ольги Борис, а також театр-студія «Маленький принц» на чолі з авторкою та виконавицею співаної поезії, лауреаткою премії Наталією Павелко-Максимчук.
Особливо зворушливою частиною вечора стали відеоспогади та архівні записи, які дозволили присутнім знову почути голос Олександра Смика, пригадати його творчі здобутки, життєві переконання та неповторну особистість.
Спогадами про митця поділилася директорка Рівненського міського палацу дітей та молоді Ірина Первушевська, під керівництвом якої свого часу працював Олександр Смик.
До вшанування пам’яті поета долучився також відомий український музикант, автор-виконавець і перекладач Віктор Морозов, який згадав про створення та діяльність Кременецького будинку творчості «Потік Ірви», як одного з важливих осередків творчого спілкування та мистецьких ініціатив.
Упродовж вечора звучали пісні Олександра Смика у виконанні Валентини Люліч, Валентини Слуквіної, Наталії Павелко-Максимчук, артистки Рівненської обласної філармонії Наталії Фарини. До концертної програми з власними авторськими піснями також долучилися Юлія Качула, Анна Мартинюк із тріо «Акорд» та Тетяна Ликавська.
Свої конкурсні пісні представили фіналістки цьогорічної премії Ольга Борис, Вікторія Кулик та Юлія Майборода.
Справжньою окрасою заходу став виступ ансамблю Тернопільського ліцею № 21 – спеціалізованої мистецької школи імені Ігоря Герети. Виконавці представили концертну програму з пісень Олександра Смика, яку презентувала його дружина, директорка ліцею Марія Гудима. Цей виступ став особливо промовистим свідченням того, що творча спадщина поета продовжує жити, знаходячи відгук у серцях молодого покоління.
Щодо премії «Я хочу жити в Україні», то вона має особливу історію. Її заснував ще за життя сам Олександр Смик, а назву вона отримала від однойменної авторської пісні поета. Спочатку відзнаку вручали за найкраще виконання саме цієї композиції, яка стала своєрідним музичним символом любові до України, національної гідності та громадянської відповідальності. Свого часу премією було відзначено фестиваль «СЛОВОСПІВ», під час якого пісню «Я хочу жити в Україні» спільно виконали учасники та гості мистецького дійства.
Після того, як Олександр Смик лишив цей світ премія набула нового змісту. Нині її присуджують за найкращу українськомовну авторську пісню, у якій поєднуються три невіддільні складові творчості: поезія, музика та авторське виконання.
Таким чином, премія не лише зберігає пам’ять про свого засновника, а й підтримує сучасних українських авторів-виконавців, заохочує до створення нових пісень та сприяє розвитку української співаної поезії як самобутнього явища національної культури.
Цьогоріч конкурсні роботи оцінювало професійне журі, до складу якого увійшли відомі представники українського музичного та літературного середовища.
Очолила журі Анжеліка Рудницька – українська співачка, телеведуча, художниця, письменниця, громадська діячка, засновниця мистецької агенції «Територія А», президентка Фонду відродження культурного середовища Києва, заслужена артистка України, директорка Державної агенції промоції культури України.
На запрошення організаторів Анжеліка Рудницька особисто завітала до Рівного, щоб долучитися до урочистої церемонії нагородження переможців та привітати цьогорічну лауреатку.
До складу журі також увійшли: Сергій Лазо – письменник, автор-виконавець, член Національної спілки письменників України, автор відомих пісень «Ти подобаєшся мені», «Не йди», «Ні обіцянок, ні пробачень», «Афіни – Київ – Істанбул»; Валентина Люліч – письменниця, авторка та виконавиця власних пісень, членкиня Національної спілки письменників України, Національної спілки журналістів України та Національної всеукраїнської музичної спілки, голова Рівненської організації Національної спілки письменників України та Асоціації діячів авторської пісні та співаної поезії Рівненського обласного відділення НВМС, організаторка фестивалю «СЛОВОСПІВ»; Андрій Пастушенко – голова Рівненського обласного відділення Національної всеукраїнської музичної спілки, професор, заслужений працівник культури України; Марія Гудима – дружина Олександра Смика, директорка Тернопільського ліцею № 21 – спеціалізованої мистецької школи імені Ігоря Герети.
За результатами конкурсного відбору лауреаткою премії «Я хочу жити в Україні – 2026» стала Юлія Майборода (Бандерівна) з авторською піснею «Танго звитяги».
Дипломами фіналістів конкурсу відзначено Андрія Дюса за пісню «Україно моя», Марічку Гев за пісню «Світи українській землі», Ольгу Борис за пісню «Так далеко до весни», Вікторію Кулик за пісню «Правда».
Відзнаки конкурсу також отримали Анна Мартинюк за пісню «Потік думок», Аполлінарія Цукренко за пісню «Я вдома», Тетяна Глінчук за пісню «Боже, дай нам сил», Олександр Редич за пісню «Приречені перемагати», Тетяна Ликавська за пісню «Найкраще дерево саду», Олександр Чеботар за пісню «Кохана моя».
Участь у конкурсі стала для авторів-виконавців не лише можливістю представити власну творчість, а й нагодою долучитися до збереження та продовження мистецьких традицій Олександра Смика.
Символічним завершенням урочистостей стало спільне виконання пісні «Я хочу жити в Україні», яка об’єднала учасників, організаторів і гостей вечора.
З кожним роком премія «Я хочу жити в Україні» розширює коло учасників, утверджує своє значення у творчому середовищі та поступово стає важливою платформою для підтримки сучасної української авторської пісні. Зростає усвідомлення вагомості творчої спадщини Олександра Смика – митця, який зумів органічно поєднати поетичне слово, авторську музику, активну громадянську позицію та просвітницьку діяльність.
Для Олександра Смика авторська пісня була не лише мистецтвом, а й способом говорити про Україну, її минуле, сьогодення та майбутнє. Саме тому під час цьогорічної церемонії нагородження було оголошено про заснування фестивалю імені Олександра Смика.
І поки звучить пісня «Я хочу жити в Україні», живе не лише пам’ять про Олександра Смика, а й справа, якій він присвятив своє життя.
