6 листопада 2026 року в Дзеркальній залі Львівського національного університету імені Івана Франка відбулася урочиста церемонія вручення IX Всеукраїнської літературної премії імені Романа Гамади.
Про це повідомляє lnu.edu.ua.
Цьогоріч лавреатами Премії стали доцент кафедри світової літератури Львівського національного університету імені Івана Франка Ярема Кравець – за переклади з французької мови драматичної ораторії «Жанна д’Арк на кострищі» Поля Клоделя та драми «Жанна д’Арк» Моріса Метерлінка, а також професор кафедри романської філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Дмитро Чистяк – за переклад із французької мови повного зібрання ранньої драматургії Моріса Метерлінка «Вибрані твори». Особливої відзнаки Премії удостоєна кандидатка філологічних наук з літературознавства Мія Марченко за переклад з англійської мови темного фентезі «Убивця Лісу» Прімі Мохамед.
Ви досі не підписані на телеграм-канал Літгазети? Натисніть, щоб підписатися! Посилання на канал
Нагадаємо, що Всеукраїнську літературну премію імені Романа Гамади засновано у 2018 році з ініціативи Львівського національного університету імені Івана Франка та Національної спілки письменників України з метою вшанування пам’яті видатного українського сходознавця, перекладача і письменника Романа Гамади, а також підтримки й популяризації українського художнього перекладу. Відзнака покликана привертати увагу до праці перекладачів, які відкривають українським читачам найкращі зразки світової літератури, сприяють міжкультурному діалогу та збагаченню українського літературного простору. Символічно, що рішення про присудження цьогорічної премії Вчена рада Львівського університету затвердила 30 вересня 2026 року – у день 65-річчя від дня народження Романа Гамади.
Зазначимо, що Роман Гамада – видатний український сходознавець, перекладач, випускник та працівник Львівського університету. Був старшим викладачем кафедри сходознавства імені професора Ярослава Дашкевича філологічного факультету Львівського університету, членом Національної спілки письменників України, лавреатом Літературної премії ім. Миколи Лукаша (1999) та першої літературної премії Фонду Воляників-Швабінських при Фундації Українського Вільного Університету в Нью-Йорку (2008). Нагороджений Почесною грамотою Міністерства культури й ісламської орієнтації Ісламської Республіки Іран (2004). Відзначений Спеціальною подякою Міністра культури України за визначні заслуги у галузі перекладознавства (2012). Лавреат Державної літературної премії імені Григорія Кочура (2013). У 2014 році став лавреатом Літературної премії імені Максима Рильського за книги перекладів з перської мови «Захоплюючі розповіді» Алі Сафі та «Бахтіяр-наме».
Урочистості з нагоди вручення премії розпочав декан філологічного факультету Львівського університету Роман Крохмальний, який наголосив на важливості збереження й розвитку літературних традицій, підтримки перекладацької творчості та утвердження духовних і культурних цінностей. За його словами, Всеукраїнська літературна премія імені Романа Гамади за роки свого існування стала знаковою подією, яка об’єднує представників літературної та університетської спільнот і сприяє пізнанню культур різних народів. «Щороку Львівський університет і Національна спілка письменників України проводять цей уже усталений, витриманий, як добре українське вино, конкурс. Він дає можливість митцям слова не лише проявити себе, представити для широкого загалу українську культуру та культуру інших народів, а й відчути та утвердити справжні цінності – ті, що залишаються незмінними попри численні виклики сучасності», – зазначив Роман Крохмальний. Окрему увагу декан приділив реаліям сьогодення, наголосивши, що війна торкнулася життя кожного українця та впливає на всі сфери суспільного життя, зокрема й на культурну діяльність. Водночас він підкреслив, що можливістю проводити такі зустрічі й продовжувати творчу працю ми завдячуємо українським Захисникам і Захисницям. Відтак на прохання Романа Крохмального присутні вшанували хвилиною мовчання пам’ять усіх, хто віддав своє життя за незалежність і майбутнє України.
З вітальним словом до учасників урочистостей звернулася проректорка з науково-педагогічної роботи та міжнародної співпраці Христина Міліянчук. Вона наголосила на важливій місії літературної премії імені Романа Гамади, покликаної зберігати пам’ять про видатного перекладача та підтримувати сучасну перекладацьку творчість. «Його доробок став високим орієнтиром перекладацької майстерності. І, мабуть, нам залишається лише уявляти, скільки ще творів ми могли б для себе відкрити завдяки таланту та праці Романа Гамади. А підтримуючи нові переклади, ми не просто вшановуємо пам’ять майстра, ми сприяємо продовженню справи, якій він присвятив своє життя», – зазначила Христина Міліянчук.
Окрему увагу проректорка приділила цьогорічним лавреатам, які продовжують традиції українського художнього перекладу. Зокрема, вона відзначила праці Яреми Кравця та Дмитра Чистяка, присвячені французькомовній класиці, а також переклад Мії Марченко, який порушує особливо актуальні для українського суспільства теми. «Тож нинішні лауреати продовжують важливу українську перекладацьку традицію, водночас пропонуючи власне прочитання класики: нові слова, нові інтонації, нові художні образи, рішення, завдяки яким читач по-своєму, по-новому побачить вже знайомих авторів», – наголосила проректорка. Насамкінець Христина Міліянчук привітала цьогорічних лавреатів і побажала, аби їхня праця знаходила вдячного читача, а Премія й надалі сприяла популяризації найкращих зразків світової літератури українською мовою.
До учасників урочистостей звернувся співголова журі, літературознавець, перекладач Анушаван Месропян, який наголосив на особливій ролі художнього перекладу в культурному діалозі між народами та збереженні світової літературної спадщини. «Для мене сьогодні особливий день, так би мовити, день подяки. Ми зібралися, аби подякувати людям, які несуть культуру в наш дім. Бо кожен літературний переклад – це іноземна культура, яку ми можемо пізнати», – зазначив Анушаван Месропян.
Продовжуючи виступ, перекладач звернув увагу на те, що завдяки перекладам літературні твори можуть долати часові й мовні бар’єри та зберігатися для наступних поколінь. Особливу увагу промовець приділив художній майстерності перекладача, запропонувавши образне порівняння перекладної літератури з трояндою, яку ми споглядаємо крізь скло: бачимо красу, але не відчуваємо аромату квітки. «Але я вірю, що наші перекладачі можуть досягти того, щоб ми відчули запах троянди через почуття, вдало передану мову твору. Отже, сьогоднішні наші лауреати, безперечно, гідні відзнаки, адже показали нам красу творчості інших народів, і нам залишається змога відчути аромат цієї літератури», – підсумував Анушаван Месропян.
Після вітальних слів відбулася центральна подія урочистостей – вручення відзнак лавреатам IX Всеукраїнської літературної премії імені Романа Гамади, чиї перекладацькі здобутки цьогоріч отримали високе визнання літературної спільноти. Ярема Кравець та Дмитро Чистяк подякували організаторам премії та членам журі за високу оцінку їхньої праці, а також поділилися міркуваннями про особливості роботи над перекладами, важливість збереження авторського стилю та значення відкриття світової літературної спадщини українському читачеві. У своїх виступах лавреати також наголосили на вагомій ролі художнього перекладу у збагаченні української культури та розвитку літературного діалогу між народами.
Дмитро Чистяк і Андрій Содомора
Вітаючи цьогорічних лавреатів премії, професор кафедри класичної філології ЛНУ ім. Івана Франка, перекладач Андрій Содомора наголосив на особливому значенні їхньої праці в умовах війни, а також з особливим теплом поділився особистими спогадами про зустрічі з Романом Гамадою. «Хочу щиро і сердечно привітати вже названих лавреатів премії Романа Гамади й побажати їм, особливо в роки, мабуть, найжорстокішої з усіх воєн, мужності в боротьбі за вогонь в одежі слова проти того вогню, який є в одежі заліза. Кожну зустріч із Романом Романовичем, а їх було, на жаль, небагато, я пам’ятаю так виразно, ніби вона щойно відбулася», – зазначив промовець. Звертаючись до слів давньогрецького драматурга Менандра «Якою прекрасною є людина, якщо вона людина», він підкреслив, що саме такі особистості, як Роман Гамада, є втіленням справжньої людяності, а їхня подвижницька праця – невтомною боротьбою за світло слова.
Музичним акорлом заходу був виступ Народного дівочого хору «Ліра». Особливою частиною урочистостей стало виконання притчі перського письменника Мохаммеда Ауфі. Студентка першого курсу магістратури Марія Тарасенко представила твір мовою оригіналу – фарсі, а також у перекладі Романа Гамади. Це дало змогу присутнім відчути своєрідність перськомовної літератури та вкотре звернутися до багатої творчої спадщини видатного перекладача.
До обговорення значення художнього перекладу, його ролі у розвитку української літератури та збереженні культурної спадщини долучилися професорка кафедри слов’янської філології імені професора Іларіона Свєнціцького Алла Татаренко, цьогорічна лавреатка особливої відзнаки Премії Мія Марченко, українська письменниця Леся Бернакевич, сходознавець, професор Олег Кшановський, завідувачка кафедри сходознавства імені професора Ярослава Дашкевича Ольга Максимів, професор кафедри перекладознавства і контрастивної лінгвістики імені Григорія Кочура Тарас Шміґер та співробітниця кафедри сходознавства Лідія Луцан. У своїх виступах промовці ділилися думками про важливість перекладацької діяльності для міжкультурного діалогу, відзначали вагомий внесок Романа Гамади у розвиток українського перекладознавства та наголошували на необхідності підтримки й популяризації сучасної перекладацької творчості.
На завершення урочистостей до присутніх звернулася дружина Романа Гамади Наталія Гамада, яка долучилася до вшанування пам’яті видатного перекладача та подякувала всім, хто береже його творчу спадщину й продовжує започатковані ним традиції.
Вручення IX Всеукраїнської літературної премії імені Романа Гамади вкотре стало нагодою вшанувати пам’ять видатного перекладача, відзначити здобутки сучасних майстрів художнього слова та наголосити на важливості перекладацької діяльності для розвитку української культури. Водночас захід об’єднав представників університетської, літературної та перекладацької спільнот навколо спільного прагнення відкривати нові обрії світової літератури українському читачеві.